Сьогодні через бездіяльність міської влади львівське сміття стало, на жаль, таким же символом Львова , як і старовинна архітектура чи легендарна історія.
Десятки років місто ігнорувало проблему, що наростала. Відтак, екологічна катастрофа, від якої нас рятує лише те, що нині зима, а не літо, була очікуваною та закономірною.
Цілком очевидно, що свідоме ігнорування наростаючої катастрофи може мати лише одне пояснення: це для нас сміття є лише сміттям, яке загрожує накрити місто з головою, а для когось – це прибутковий бізнес. Відтак, що довше затягуватиметься ситуація, тим більше хтось заробить на цьому грошей. Зауважте, що навіть тепер, після трагедії, яка сталась, усі варіанти, які пропонує місто, включають в себе монопольний контроль за процедурою сортування сміття. Думаю, не відкрию секрет, що в середньому відходи життєдіяльності великого міста на 50-70% складаються із сировини, яку можна відсортувати та продати. Зрештою, переконаний, що рано чи пізно цією темою зацікавляться правоохоронні структури, і тоді ми дізнаємось прізвища наших львівських «сміттєвих міліонерів».
Однак проблема є і її потрібно якнайшвидше вирішити. Нам багато сьогодні говорять про чудеса сучасних переробних технологій. Однак в їх основні лежить надзвичайно проста практика, до якої усім нам доведеться повернутись. Це первинне сортування сміття. За кордоном, починаючи з Польщі, ви не знайдете смітників, в які можна кидати усе сміття. Лише роздільні – для скла, пластику, металу і так далі.
Більше того, в багатьох європейських країнах ви заплатите штраф, якщо викинете, приміром, скляну пляшку в урну, де має бути папір. Тому і у нас першим кроком має стати вироблення звички одразу сортувати сміття до різних пакетів, щоб потім викинути його до різних сміттєприймачів. І ніхто, крім нас самих, цього не зробить.
Якщо ж ми, як громада міста, будемо мати таку звичку у своєму активі, то пошук інвестора для будівництва сміттєпереробного заводу перетвориться на звичайний відбір максимально вигідної пропозиції, а сміття з величезної проблеми перетвориться на прозорий бізнес, який приноситиме прибуток. З цієї точки зору, сміття справді має цінність.
Однак набагато складніше позбутися політиків та комерсантів, голови яким набиті сміттям і які у гонитві за баришами не гребують нічим, наражаючи громаду Львова на екологічну катастрофу.
