Фотографія в Україні загалом, і у Львові зокрема, - це доволі прибуткова індустрія, яка стрімко розвивається і продовжує викликати великий попит. Часто доводиться чути жарт про те, що у Львові кожен другий - музикант, а кожен третій - фотограф.
Реальність фоторинку підказує, що у цьому жарті є дуже велика доля правди, адже конкуренція зростає ще стрімкіше, ніж попит на самі фотопослуги.
Важко точно встановити, коли саме виник цей шалений інтерес до весільної, сімейної чи індивідуальної фотозйомки, однак можна з впевненістю сказати, що вже впродовж декількох років ці види послуг перебувають на піку своєї популярності. І під час цієї своєрідної "фотолихоманки" збагатитись прагнуть не лише самі фотографи, які і надають відповідні послуги, але й, здається, кожен завзятий "львівський бізнесмен".
Написати цей матеріал мене надихнула доволі неоднозначна ситуація. Клієнти звернулись до мене із проханням провести для них сімейну фотозйомку. Молоде подружжя якраз перебуває в очікуванні первістка, а тому вирішило зберегти спогади про цей період сімейного життя за допомогою світлин. Коли клієнти попросили мене підказати їм якусь цікаву локацію на природі, мені одразу ж спав на думку Олеський замок. Варто наголосити, що я вже проводила сімейну фотозйомку на території цього музею ще у 2013 році - тоді ми з клієнтами придбали в касі звичайні квитки і безперешкодно фотографувались там кілька годин. Та коли цього разу я зателефонувала до музею аби пересвідчитись, що він працюватиме у визначений день, то після короткої розмови з працівником дізналась, що професійна фотозйомка на території замку є платною і коштує 500 гривень за годину.
Спочатку цей факт мене трохи шокував, адже я знайома із цінами на оренду професійних фотостудій, що мають декорації та необхідне освітлення - в середньому це коштує 300 гривень за годину. Проте, я одразу ж згадала, що цього літа мала нагоду фотографувати молодят у Ботанічному саду Львівського національного університету імені Івана Франка, і тоді клієнти заплатили 671 гривню за можливість фотографуватись на його території впродовж години. Варто наголосити, що приблизно стільки ж коштує година роботи багатьох львівських професійних фотографів, однак у цю суму, окрім самої фотозйомки, входить також і обробка світлин.
До слова, платною є також фотозйомка у Львівському літературно-меморіальному музеї Івана Франка та в Будинку вчених. Підозрюю, що є ще багато таких унікальних місцин, куди звичайний турист може потрапити, придбавши квиток всього за декілька гривень, а от комерційним фотографам туди зась: маєш професійну фотокамеру - ділись прибутком :)
Разом з тим, мені таки вдалось знайти безкоштовну локацію - це Підгорецький замок, який, до речі, як і Олеський, є філією Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького. Як мене запевнили по телефону працівники музею, платним є лише вхід на територію (30 гривень за особу), а фотозйомка входить у цю скромну ціну.
В такій ситуації виникає кілька логічних запитань: Чи можуть державні культурні установи настільки комерціалізувати свою діяльність? За що саме повинні платити клієнти, які хочуть мати фотографії високої якості, зроблені на території державних музеїв чи замків? Ну і звісно, на що витрачаються ці кошти, отримані як своєрідний податок за працю інших людей (у цьому випадку фотографів)? З цими запитаннями ми і звернемось до керівників відповідних державних установ.
