Коли чую від знайомих, що добробут їхньої сім’ї у 2014 роцізначно впав порівняно з попередніми роками, а водночас звучать їхні нереальні сподівання на швидке покращення життя з огляду на євроінтеграцію, торобиться моторошно. Державна пропаганда зробила свою «чорну справу», і ми ступили на дорогу чергових масових розчарувань.
У більшості українців знизиться рівень добробуту, адже незалежність від Росії та сміливість вести воєнні дії проти російського націонал-фашизму аж надто дорого коштують. Власне, справжньої свободи без крові та незгод не здобудеш.
Розчарування від дій нової влади та реалії воєнної економіки отримають своє підсилення після різдвяних свят. Опозиційна п’ятаколона вже волає про «голодний Майдан». Проплачені політтехнологи, забувши, що вибори вже закінчилися, смакують скандали та протиріччя середовищ Президента та Прем’єр-міністра. ФСБ планує зрив мобілізації, соціальні заворушення та зміну проєвропейської влади в Україні. Це нас чекає у 2015 році.
Але я хотів би поговорити не про це. Чи готові українські еліти жертвувати своїми звичками та відповідними матеріальними благами заради європейської України. Чи готовий малий та середній бізнес, «простий українець», якому найбільше і потрібні європейські соціальні та правові стандарти, тримати свої правлячі еліти під контролем і здержувати їх від спокуси корупції, зради чи політичного заробітчанства. Чи розуміє українська влада, що простий народ піде на жертви тоді, коли побачить таку ж жертву від своїх провідників.
Податки на нерухомість, вищий податок на прибуток, реально високі оплати за комунальні послуги та енергоносії – це нас очікує у найближчі роки, з Європою чи без. Війна із «Каїновим народом»стрімко готує українське суспільство до європейських реалій. А це ще – жорстка конкуренція, вільний ринок , прозорі тендери, наплив дешевих товарів з ЄС та проблеми зі збутом продукції власного виробництва – все це теж чекає нас у Європі. Чи свідомі ми всі цього та чи готові до таких умов? Не впевнений.
За кращі стандарти життя, за помилки попередніх влад, за зраду і вибір Януковича прийдеться платити, дай Боже, щоб тільки грішми. Долаючи труднощі та чинячи опір Путіну, ми стаємо єдиним народом, у нас буде бойова, а не паркетна армія, матимемо своїх реальних, а не російських кіногероїв. Але готуймося до тяжких часів, до 2017 року ми будемо платити за свою незалежність – кров’ю, матеріальними благами та соціальними потрясіннями. Тому ми повинні стати мудрим народом, щоб розрізняти правду від провокації, не піддаватися на плани ворожих спецслужб, не повторювати помилок 2004 року та «помаранчевої революції».