Сьогодні, 24 грудня католики латинської традиції та інші християни, які керуються Григоріанським та Новоюліанським календарями, мають Святу Вечерю. Святий вечір — це власне останній день чотиритижневого посту, який передує Різдву.
Ввечері 24 грудня, коли загоряється перша зірка, що колись вказала дорогу мудрецям до новонародженого дитяти, родини збираються за святковим столом. Перед початком трапези читається уривок з Євангелія, співається перша колядка, потім усі переломлюють різдвяний хліб — облатку, що символізує радість свята, яке наближається. Облатки освячуються в храмах під час посту перед Різдвом.
На стіл іноді кладуть декілька джгутів сіна — як нагадування про Вифлеємські ясла. Крім куті, на столі обов’язково стоять 12 пісних страв. В кінці Святвечора традиційно співають колядки та йдуть до храму на святкову різдвяну Месу.
У ніч із 24 на 25 грудня в римо-католицьких храмах України відбуваються урочисті богослужіння.
Головна церемонія проходить у Ватиканському соборі Святого Петра. Цю службу, яку транслюють телевізійні канали світу, очолює Папа Римський Франциск.
Церква вважає, що Ісус Христос народився саме опівночі, тому за святковий стіл потрібно сідати ввечері, щоб урочисто чекати всією родиною народження Спасителя. Події, які описані в євангельських книгах, відомі кожному. Діва Марія та її чоловік Йосип жили в місті Назарет. Марія була вагітною і повинна була скоро народити. Та вийшов наказ імператора Августина, який хотів провести перепис всього населення, і вони рушили в Вифлеєм, щоб також зареєструватися.
В місті не було де переночувати, тому Йосип і Марія зупинилися в хліву для ягнят. Саме там і народився Ісус Христос. Марія поклала новонародженого сина до ясел із сіном. В момент народження Ісуса в небі загорілася яскрава зірка, яка вказувала шлях до Спасителя. Так його знайшли мудреці, які принесли маленькому Христу дари: ладан, золото та смирну.
Народження Христа стало святом не одразу. Лише 336 року в Римській імперії вперше відбулося святкування цієї радісної події. Згодом традиція святкувати 25 грудня Різдво Христове розповсюдилася і на інші країни. На Русі перша згадка про Різдво та Святвечір датується X століттям.
Для святкування Різдва та Святого Вечора часто створюють вертеп. Його вигадав Святий Франциск в XIII столітті. Спочатку вертепом називали скриню, в якій уміщалися фігурки, що відтворювали події в Вифлеємі. Потім його удосконалили: фігурки стали більш схожими на живих людей, а інколи ролі виконують справжні актори.
А ось прикрашати ялинку почали в Німеччині. Спочатку замість іграшок використовували яблука, свічки і шестикутну зірку. На початку XX століття ялинка з вертепом стали основними і обов’язковими символами Святвечора та Різдва.
25 грудня Різдво святкує Римо-Католицька Церква, більшість протестантських Церков, а також частина православних — включаючи Константинопольську (крім Афону), Антиохійську, Олександрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську, Польську, Албанську, Грецьку.
