Уявіть собі червонобоке, соковите яблуко. Ви відкушуєте великий шматочок, проте ось відчуваєте неприємний присмак, а всередині яблука бачите повністю зігнилу серцевину. Таке ж відбувається із посиланнями в Інтернеті – у цікавих статтях ззовні виявляються повністю втрачені лінки всередині.
Що таке «вимирання посилань»?
Вимирання посилань (або гниття лінків) – процес, в результаті якого Інтернет-посилання не працюють. Це призводить до втрати зв’язків між сайтами, до погіршення комунікації аудиторії з постачальниками інформації, втрату інформаційного контексту тощо. Явище вимирання посилань існує з початку заснування Інтернету, проте особливого гостро проблема постає сьогодні, у добу глобальної цифровізації.
Основні причини вимирання посилань – переміщення вмісту сторінок, закінчення терміну їхньої дії, зміна домену, навмисне видалення для маніпулювання інформацією або поглиблення втрати контексту, технічні проблеми. Потік даних в Інтернеті є динамічним, а тому аби в ньому виживати, лінки в онлайн-медіа повинні бути на постійній підтримці, під пильним оком редакційного колективу.
Чи звільнили насправді Ірину Фаріон?
Відшуміли протести студентів біля Львівської політехніки за звільнення ексдепутатки, мовознавиці Ірини Фаріон. Ледь не кожне місцеве та всеукраїнське Інтернет-ЗМІ запропонувало читачам новину про її усунення з посади викладачки в НУ «Львівська політехніка». Проте усі публікації в медіа об’єднала єдина проблема – втрата посилання на опублікований раніше відповідний наказ національного університету. А це одразу може викликати у читачів сумніви, чи справді Ірину Фаріон звільнили.
“Видалення раніше опублікованої інформації - це велика біда Інтернету. Особливо коли це стосується офіційних джерел інформації, на які доволі часто посилаються медіа при підготовці своїх матеріалів”, - зазначає головний редактор “Гал-інфо” Андрій Маринюк.
Звичайно, багато ЗМІ, як от hromadske та Zaxid.net запропонували аудиторії нові замітки про те, що університет видалив зі своєї сторінки наказ про звільнення мовознавиці. Проте в багатьох публікаціях, як от у «Суспільного» лінки, так і залишаються несправними, що спричиняє неповноту інформації, підвищує ризик недостовірності новини.
“Законодавство України говорить, що інформація поширена медіа не потребує доказів, якщо вона є відтворенням публічних виступів або повідомлень інформації державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. А якщо ці органи влади згодом видалять цю інформацію? Як діяти тоді? Робити скріншоти? На мою думку це не вихід і аж ніяк не може бути доказом”, - пояснює експерт.
Чи можна довіряти новинам без джерел?
«Японія відкинула претензії Росії щодо допомоги Україні», - читаємо заголовок статті на сайті «Укрінформ». А переходимо за зазначеним лінком на джерело інформації – японське видання «NHK WORLD-JAPAN» – і бачимо на екрані вже знайоме «Error 404». Багатообіцяюче зарубіжне медіа залишається поза нашою увагою. З якою метою японське ЗМІ видалило публікацію невідомо. Проте відповідна відсутність джерела інформації в «Укрінформ» змушує задуматися, чи можна довіряти цій новині.
Втрата зв’язків між публікаціями спричиняє втрату контексту та повноти інформації. Коли статті видаляють чи змінюють, у публікаціях, які на них покликаються, виникає проблема непослідовності та неточності. Читачі можуть не отримати необхідну інформацію, залишиться без цінних знань та повного уявлення про подію.
Для журналістських розслідувань вимирання посилань також є проблемою. Адже це мережеве явище ускладнює пошуки взаємозв’язків між подіями та явищами, спричиняє втрату даних, без яких дослідження не буде послідовним та цілісним.
Стаття «Ухилянти в збірній футболістів України – Мінспорту» у виданні «Вголос» є одним з яскравих прикладів. Журналісти поширили інформацію з офіційного сайту Міністерства молоді та спорту України про спортсменів, які не повернулися в Україну.
«Загалом у списку є 304 ухилянта. Відповідну інформацію було опубліковано на офіційному сайті відомства», - зазначають автори новини. Проте їхній лінк на публікацію державної установи вже не працює. А тому, наприклад, для журналістів, які би готували розслідування чи аналітичну статтю про спортсменів-ухилянтів, втрата даних від офіційної установи є значною перешкодою. Через вимирання посилань журналісти стикаються з можливими ризиками: зростанням кількості фактологічних помилок, втратою структурованості та цілісності матеріалу, зниженням авторитетності статті та автентичності інформації.
Ніхто не застрахований від втрати лінків
Часто можна почути стереотипи, на кшталт «іноземні медіа завжди якісні» чи «зарубіжним ЗМІ можна довіряти». Проте від «гниття» лінків у мережі не застрахована жодна редакція, навіть найвідоміших та найякісніших іноземних ЗМІ.
2021-го року команда Гарвардської юридичної школи провела аналіз сайту видання «The New York Times» на наявність лінків, які не працюють. До вибірки увійшли 553 693 статті, опубліковані у період з 1996 по 2019 рік. А ось проаналізованими були 2 283 445 гіперпосилань.
72% цих посилань були «глибокими», тобто представляли аудиторії конкретну сторінку, публікацію на іншому ресурсі. Із них 25% були недоступними. А в загальному 53% усіх статей, які містили «глибокі» посилання, мали принаймні один неактивний лінк.
Як уникнути небезпеки вимирання лінків?
Лінки не помирають усі в один момент. Цей процес є доволі тривалим, поступовим, і так само повільно, але впевнено сайт втрачає свій рейтинг. На це не звертають увагу спершу, проте працювати із цією проблемою потрібно, зазначає Євген Шевченко, засновник digital-агенції «Uamaster».
Експерт розповів, що при оцінці якості сайту (у тому числі Інтернет-ЗМІ), Google використовує модель з багатьма параметрами. «В тому числі туди входять такі параметри, як на які сайти ви посилаєтесь: якісні і неякісні, авторитетні і неавторитетні, чи немає там якогось забороненого контенту, спірного. В іншому випадку – ваш сайт втрачатиме рейтинг, увагу, авторитетність. І ще один критерій – це якраз кількість вбитих посилань, які не працюють з вашого сайту. І якщо їх з часом стає багато, то відповідно Google вважає, що ви не слідкуєте за своїм сайтом», - пояснює Євген Шевченко.
Для вирішення проблеми вимирання посилань можна використовувати різні методи:
- Використовуйте сервіси моніторингу вбитих посилань або ж встановлюйте плагіни, які знаходитимуть такі лінки на вашому сайті.
- Пов’язуйте тексти гіперлінками лише з законними та надійними сайтами - одне з головних правил порятунку від гниття посилань.
- Регулярно перевіряйте посилання на своєму сайті.
- Оновлюйте або видаляйте пошкоджені лінки.
І нехай Error 404 більше не потурбує вас!
Марія Твардовська
