Слухай онлайн
Спорт  |  Історія

600 шрамів: як син українських емігрантів став воротарем №1 світового хокею

Фото - Локальна Історія.
Фото - Локальна Історія.
Фото: Локальна Історія.
Фото: Локальна Історія.
Фото: Локальна Історія.
Фото: Локальна Історія.
Фото: Локальна Історія.
Фото: Локальна Історія.
Фото: Локальна Історія.
Фото: Локальна Історія.
Фото: Локальна Історія.
Фото: Локальна Історія.
Фото: Локальна Історія.
Фото: Локальна Історія.
1/7
Террі Савчук - син українських емігрантів і воротар №1 світового хокею. Щоправда поплатився за це 600 шрамами на тілі

У 15 років Террі став зіркою бейсболу в околиці канадського Вінніпегу, де він мешкав із родиною. Хокей хлопця зацікавив після смерті старшого брата, який був хорошим хокейним воротарем і наставником для Террі.

Від 1949 року “Ukey” (так у команді його називали через українське походження) виступав у Національній лізі, і всього за 5 років команда Detroit Red Wings здобула три Кубки Стенлі.

Савчук став живою легендою, а його дивацьку зігнуту стійку (Террі дотримувався вказівки брата завжди тримати баланс і мав з дитинства пошкоджену руку) - почали наслідувати. Згодом його стиль гри став класикою світового хокею.

Однак у 40-их і 50-их ще не було прийнято вдягати захисну маску. А коли у 1962-му це стало обов'язковим Террі сильно дратувався, бо за його словами, маска нестерпно натирала шкіру. Дарма що шрамів на обличчі було уже поза сотню!

“Коли він ходив без футболки, його груди завжди були синьо-червоними, - пригадує син Джеррі Савчук. - Батько завжди мав поранення. Я дитиною, думав, що це нормально. Шви здавалися просто частиною його зовнішності, а перебування у лікарнях було звичною річчю. Пригадую момент, коли ми грали у гольф, а під час гри в тата розірвався спинний диск. Він змусив мене дограти, тому що я зробив хороший результат, а його вивезли просто з поля гольфу до лікарні. Лікарі, затамувавши подих, витягували уламок кістки із хребта. Вони тоді думали, що втратили його на операційному столі”.

Та все ж Террі Савчук прожив до травня 1970-го. Але загинув, як кажуть, “дурною смертю” - після отриманих під час бійки у барі травм.

У нього з дружиною Патрицією було семеро дітей. Однак з часом шлюб став нещасливим.

Подробиці біографії українця читайте у статті Tetiana Kuzminchuk в №4, 2019 “Локальної історії”. Замовити можна за посиланням: http://bit.ly/2UlPi7e.

Джерело: проект "Локальна Історія".

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");