31 січня 1949 року загинув український політичний та військовий діяч, учасник визвольних змагань, заступник військового міністра в Українському державному правлінні, командир групи УПА-Захід, начальник Головного військового штабу УПА, полковник УПА Олекса Гасин («Лицар», «Дор», «Чорнота», «Сук», «Тур»).
Олекса Гасин родом із с. Конюхів (Стрийський р-н, Львівська обл.) з молодих років був активним учасником націоналістичного руху. Неодноразово його арештовувала польська влада, а в 1934–1935 роках він перебував у «політичному» концтаборі Береза-Картузька на Берестейщині. Також він був ув’язнений гітлерівцями. У квітні 1943 року йому вдалося звільнитися з Дрогобицької в'язниці.
27 січня 1945 року управління контррозвідки НКДБ УРСР завело на Гасина справу-формуляр. Органи ҐБ ліквідували усі канали зв’яків між Олексою Гасином та Центральним Проводом.
У Львові чекісти виявили жінку, яка переховувала дітей Олекси Гасина і та під тиском повідомила їм, що провідник відвідає дітей 31 січня.
Олекса Гасин прибув у вказаний день на вул. Богуславську, де була квартира, у якій мешкали його діти. Чекісти впізнали його і попрямували за ним вулицею Богуславською до вулиці Коперника. Коли переслідувачі наздогнали його, він здійснив постріли із револьвера та побіг у напрямку Головної пошти.
Олекса Гасин хотів заскочити у трамвай, але йому завадив міліціонер, що був у салоні. Гасин вистрілив собі в голову та загинув на місці.
При собі Олекса Гасин мав грипс на клаптику цигаркового паперу. Це була записка для його дружини Ольги. У ній він писав про ризиком їхнього викриття.
У 1950 році Ольгу Гасин засудили до десяти років таборів.
