Сьогодні, 27 квітня, під час засідання сесіі Львівської міської ради керівник фракції УГП Тарас Чолій звернувся до міського голови Львова Андрія Садового із запитом щодо демонтажу у Львові символіки комуністичного тоталітарного режиму. Якщо цього не зроблять, то депутат обіцяє подати до суду. Про це повідомив кореспондент Гал-інфо з сесійної зали.
Він нагадав, що закон про декомунізацію набув чинності більш як два роки тому.
"У відповідь на мій депутатський запит від 30.06.2016р. міська влада запевнила, що “процес декомунізації здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, а міська рада проводить виважену політику щодо мінімізації вшанування та популяризації осіб з неоднозначними комуністичним минулим”. Однак досі у Львові є кілька об’єктів з яскраво вираженими елементами комуністичної символіки та радянської пропаганди", - сказав Чолій.
Він наголосив, що йдеться про так званий Монумент Слави, який є на перетині вулиць Героїв Майдану та Стрийської у Львові, з новочасною присвятою “Переможцям над нацизмом”, але з первісною концепцією возвеличення “бойової слави Радянських Збройних Сил”.
" З лицевої сторони стели цього монументу розміщено три горельєфи “Народження Червоної Армії”, “Громадянська війна”, “Визволення Західної України”, а доповнює цю композицію п’ятикутна зірка. Прикметно, що за результами аналізу, проведеного міською владою, цей монумент було визнано таким, який не підлягає декомунізації.
Абсурдність ситуації полягає в тому, що на Монументі, начебто присвяченому боротьбі з нацизмом, возвеличується період утвердження в Україні іншого тоталітарного режиму – комуністичного. Виглядає на те, що така позиція міської влади, зокрема міського голови Андрія Садового, спричинена звичайним незнанням історії, адже у цьому випадку нацистами можна вважати вояків Української народної республіки, яких на цій стелі “героїчно” поборюють більшовики", - сказав Чолій.
За його словами, особливого цинізму набуває горельєф, у якому відображене так зване воз’єднання, чи радше анексія Радянським Союзом західноукраїнських земель.
" Мабуть, тут як нацистів варто трактувати понад півмільйона українців, виселених до віддалених районів Союзу у 1939-1941 рр., або ж понад 20 тисяч українських патріотів, розстріляних у тюрмах НКВС наприкінці червня 1941 р. Чи може пакт Молотова – Ріббентропа, який призвів до вересневих подій 1939 р., теж є одним з епізодів боротьби Радянського Союзу з нацизмом?
Окрім цього, поза увагою міської влади залишилися дві пам’ятні дошки Ярославу Галану, розміщені на фасаді будинку № 46 на вул. Стрийській та на фасаді будинку № 18 по вул. Героїв Майдану. Нагадуємо, що цей діяч, творчість якого була пронизана ненавистю до національно-визвольних змагань українців та Греко-католицької церкви, внесений Українським інститутом національної пам’яті до списку осіб, які підлягають декомунізації.
Апофеозом злочинного недбальства міської влади є те, що у Львові, на вул. Виговського (колишня назва - Терешкової), перед входом у міську комунальну поліклініку № 5 досі стоїть пам'ятник Валентині Терешковій, першій жінці-космонавтці, яка нині є депутатом Державної Думи Росії від партії “Єдина Росія”, і яка проголосувала за анексію Криму в 2014 р. та низку дотичних до цього законів. Згадана особа теж внесена Українським інститутом національної пам’яті до списку постатей, які підлягають декомунізації", - сказав Тарас Чолій.
Також депутат заявив, що зважаючи на те, що він вже втретє звертаюсь до мера Львова з приводу демонтажу комуністичної символіки, він просить виконати вимоги Закону протягом двох тижнів.
"В іншому випадку я звернуся до суду з позовом про вашу бездіяльність. І буду ставити це питання в судовому порядку", - сказав Чолій.
Відповідно, Тарас Чолій вимагає: демонтувати символіку комуністичного тоталітарного режиму з так званого Монументу Слави, передусім - п’ятикутну зірку із зображенням Кремля; провести громадське обговорення зі залученням фахівців з історичного й архітектурного середовищ щодо подальшої долі цього Монументу, в тім числі, розглянути питання його демонтажу та перенесення до одного з музеїв Львова, зокрема, до Меморіального музею тоталітарних режимів “Територія терору”;
Демонтувати меморіальні таблиці Ярославу Галану та пам’ятник Валентині Терешковій.
