«Балто-Чорноморська ініціатива існує достатньо давно. Її періодично актуалізують країни, які безпосередньо відчувають загрозу з боку Росії. На загал в такому об’єднанні можна вбачати очевидну мотивацію й логіку, адже загрози, з якими вони стикаються, важко зрозуміти країнам, що не стикаються з ними», – наголосив у коментарі «Гал-інфо» доцент Донецького національного університету Юрій Теміров.
На думку експерта, таке об’єднання має хороші перспективи, якщо йдеться про політичну та дипломатичну співпрацю.
«Це можуть бути політичний та дипломатичний формати з достатньо серйозною координацією політичних та дипломатичних дій. Причому йдеться не тільки про дії стосовно Росії, але й про одностайне лобіювання інтересів даних держав всередині тих організацій, до яких вони входять, – ЄС, НАТО тощо», – зазначив Юрій Теміров.
Воднораз він висловив сумнів, що дана взаємодія може серйозно включати військовий аспект.
«Чесно кажучи, я не бачу простору для серйозних військових форматів взаємодії, зважаючи на членство більшості країн, про які йдеться, в НАТО. Якщо вони створять ще одне безпекове об’єднання з взаємними обов’язками щодо одне одного, то це поставить питання про трактування статей Вашингтонської угоди про колективну оборону. Приміром, Польща, балтійські країни та Україна з власної ініціативи вв’яжуться в конфлікт з Російською Федерацією. Виникає питання: чи повинен в такому разі вступати в дію принцип про колективну безпеку Північно-Атлантичного альянсу? Таким чином, членство в НАТО і ЄС буде дуже серйозно обмежувати військову взаємодію України із ними», – висловив переконання експерт.
На його думку, під цим кутом огляду може йтися лише про постачання зброї, і то – досить умовно.
«В НАТО неодноразово підкреслювали, що про надання чи ненадання зброї рішення приймає конкретна країна, а не Північно-Атлантичний альянс загалом. Однак, це формально. Ми добре знаємо, що, крім офіційної позиції, є ще негласна думка впливових членів Альянсу – надавати чи не надавати зброю, й ледве чи менші країни здатні ухвалювати рішення, не озираючись на панівну думку блоку», – зазначив експерт.
Отже, головна проблема, перед якою стоять країни Балто-Чорноморської дуги, пов’язана з пошуком формату співпраці.
«Питання у тому, як це реалізувати, – надто, зважаючи на те, що більшість країн є членами інших організацій, і то – перебувають в них не на перших ролях. Питання: як організувати співпрацю, щоб не провокувати розколу в межах цих організацій, а, навпаки, максимально використати їхні можливості – лишається відкритим», – резюмував експерт.
