У лісі біля села Реклинець Сокальського району на Львівщині викопали металевий бідон із листівками, брошурами та кліше для друку. Вони наприкінці 1940-х належали воякам Української повстанської армії.
Сховок знайшли в невеликому пагорбі неподалік від залізничної колії на глибині близько 40 см., передає gazeta.ua.
— У таких бідонах раніше перевозили і зберігали молоко, — розповідає краєзнавець 32-річний Андрій Яцків з Івано-Франківська. — Під брошурами, листівками та книжками побачили дерев'яні дощечки з різьбленням. Мали залишки друкарської фарби. Також там були склянки з порошком. Це кліше та матеріали підпільної друкарні. Вони нагадують роботи художника Ніла Хасевича. Це повстанець, який створював графіку світового рівня. Відзначений престижними міжнародними нагородами.
На одному з кліше зображено полонених партизанів, яких жене батогом більшовик. Має напис "За здійснення плянів кремлівських загарбників!".
— Тло картини — типовий для стилю Хасевича образ Радянського Союзу. Митець представляв його мурованим будинком-тюрмою, — каже дослідник. — Такі речі робили в друкарні імені Арпада Золотаря, яка діяла в селі Нова Скварява в Жовківському районі на Львівщині. Її назвали на честь партизана Дмитра Слюзаря, який мав псевдо "Арпад" та "Золотар". Найбільше в бідоні було листівок із підписом "За що ви боролися червоноармійці?". На першому плані зображено генеральський чин, груди якого встелені орденами. Він безтурботно бенкетує в ресторані з двома чиновниками. Аналогічні образи є на дереворитах Хасевича.
Серед знахідок багато брошур "Хто такі бандерівці та за що вони борються?", виданих 1949 року. Підпільниця Ярослава Романина-Левкович у своїх спогадах "За межами можливого" згадувала, що друкували цю брошуру в криївці в Жовківському районі впродовж трьох зимових місяців 1948–1949 років.
— Все робили вручну — нарізали папір, складали шрифти, намащували їх фарбою, валиком відбивали на папері текст, — пояснює Андрій Яцків. — Брошура мала 34 сторінки. Виготовили близько 4 тисяч екземплярів. Роздавали партизанам і підкидали людям у домівки.
Свої архіви та літературу бійці УПА ховали для того, щоб майбутні покоління дізналися про їхню боротьбу. Закопували або залишали бідони з паперами в підвалах, коли втрачали змогу використовувати їх за призначенням.
