«Прийде день, коли будь-хто зможе купити пеніцилін у будь-якому магазині, і від неправильного використання бактерії стануть резистентними до пеніциліну», — сказав свого часу Александер Флемінг, який відкрив перший антибіотик ще 93 роки тому.
Фото: Depositphotos
Відтоді відкрито або синтезовано сотні препаратів для лікування не тільки бактеріальних, але і грибкових інфекцій, вірусних захворювань та інфекцій спричинених найпростішими та гельмінтами. З їх допомогою вдалося врятувати мільйони людських життів. Проте в медалі завжди є зворотна сторона — через широку доступність, самолікування й некваліфіковане призначення антибіотики вже до 2050 року можуть стати причиною смерті близько 10 млн людей щороку. Усе через розвиток стійкості в бактерій, грибів, вірусів до антимікробних препаратів, до яких вони раніше були чутливими.
Під час пресбрифінгу до Всесвітнього тижня правильного використання антибіотиків разом з експертами обговорили проблеми та виклики, що породжуються надмірним споживанням антибіотиків.
«Сьогодні ми говоримо вже не про антибіотикорезистентність, а про антимікробну резистентність, оскільки розвиток стійкості до протигрибкових, противірусних, протималярійних препаратів становить не меншу загрозу для громадського і глобального здоров’я. Це природній процес, який, на жаль, не можна повністю зупинити», — говорить — Аркадій Водяник, національний фахівець ВООЗ із профілактики інфекцій та інфекційного контролю.
Це проблема світового масштабу. Уже зараз, за даними ВООЗ, у світі щорічно від резистентних до антибіотиків інфекцій помирає близько 700 тис. людей. Особливо поширена антибіотикорезистентність у країнах із низьким та середнім рівнем доходу, до яких можна віднести й нашу державу. Зокрема, з початком пандемії COVID-19 ця проблема проявилася ще більше.
«Хоча антибіотики не здатні ні попереджувати, ні лікувати вірусні інфекції, пандемія COVID-19 призвела до суттєвого зростання вживання антибактеріальних засобів. Більшість пацієнтів визнали, що приймали антибіотик, навіть коли не були інфіковані COVID-19, бо вважали, що це сприятиме профілактиці інфекції. Встановлено, що серед пацієнтів із тяжкою COVID-19 інфекцією лише у 15% виявлена також бактеріальна інфекція, однак антибіотики приймали 75% з них», — Микола Хайтович, професор, завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
В останні роки в багатьох країнах активно в закладах охорони здоров’я впроваджуються програми адміністрування антимікробних препаратів. Україна — не виключення. Зокрема, з ухваленням Наказу МОЗ № 1614 створюються передумови для комплексного поетапного впровадження системи профілактики інфекцій та інфекційного контролю. У тому числі затверджено інструкцію з впровадження адміністрування антимікробних препаратів у закладах охорони здоров’я. А це дасть можливість підвищити обізнаність лікарів-клініцистів про підходи до раціональної антимікробної терапії, а для пацієнтів — сприятиме отриманню якісної медичної допомоги.
Прості, але дуже ефективні правила вживання антибіотиків нагадав Роман Колесник, керівник відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю Центру громадського здоров’я:
- бережіть себе, якщо маєте високий ризик інфікування;
- дотримуйтеся правил особистої гігієни й особливо гігієни рук;
- виконуйте рекомендації лікаря, якщо вам призначили антибіотик;
- домашні тварини можуть бути переносниками мікроорганізмів із резистентністю, тому дотримуйтеся гігієни рук при догляді за ними;
- вакцинуйтеся — будь-яка інфекція, якої можна запобігти, це зменшення використання антимікробних лікарських засобів, а отже і зниження розповсюдження збудників інфекційних хвороб;
- дотримуйтеся правил безпечного сексу;
- зберігайте продукти й готуйте їжу безпечно.
Дотримання кожним цих заходів допоможе зберегти антибіотики для наступних поколінь і не повернутися людству в доантибіотикову еру.
Центр громадського здоров’я
