Фахівці в галузі тваринництва, які добре розуміються на всіх аспектах вирощування великої рогатої худоби, стверджують, що м'ясо молочних телят у перші тижні їхнього життя заборонене до вживання й небезпечне для людини. Про це пише сайт Асоціації тваринників України.
"Багато хто думає, що чим молодше м'ясо, тим воно смачніше і корисніше. Молочні поросята упродовж багатьох століть вважаються делікатесною стравою на бенкетах, із молоденьких курчат готують напрочуд смачні «курчата табака», а молоденьку телятину залюбки купують мамці своїм дітлахам, вважаючи її корисною для малят. Та чи справді це так?
Фахівці в галузі тваринництва, які добре розуміються на всіх аспектах вирощування великої рогатої худоби, стверджують, що м'ясо молочних телят у перші тижні їхнього життя заборонене до вживання й небезпечне для людини.
«Мало хто знає, що м'ясо молочного телятка до 14-го дня від народження не лише позбавлене будь-якої користі для споживання людиною, але й досить шкідливе, навіть отруйне, - розповідає голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. - Про це багато говорять вчені, але, на жаль, дана інформація не доходить до реального споживача. Тому наша асоціація звернулася до фахівців ветеринарної медицини, науковців, аби вони роз’яснили споживачам, чому не рекомендується забивати на продаж телят до 14-денного віку та вживати їхнє м'ясо».
Вода і токсини
Аби зрозуміти, чому ж м'ясо новонародженого телятка не тільки не корисне, але й шкідливе, потрібно насамперед розібратися в фізіологічних особливостях тварини.
«Новонароджені телята мають відмінну від дорослих особин фізіологію, - розповідає експерт-консультант із ветеринарної медицини Асоціації тваринників України Олександр Метинський. - Зокрема, в організмі новонародженого теляти, а, отже, й у м’ясі, - велика кількість води, яка до того ж насичена меконієвими токсинами (меконій - первородний кал теляти). Телятко 9 місяців перебувало в утробі матері, і продукти його життєдіяльності (меконій) потрапляли в навколоплідну рідину. Таким чином, вода в великій кількості присутня і в тканинах новонародженої тварини. Якщо в дорослого бичка співвідношення білка до води становить 1:4, то в тканинах новонародженого теляти воно 1:5 - 1:6. Надлишкова вода поступово виводиться з організму тварини, але повністю надлишок води вийде не раніше ніж через 14 днів після народження. Це пов’язано з тим, що в телятка ще не налагоджено як слід обмін речовин, і він відбувається повільніше, ніж у дорослої тварини.
До того ж, досить бідне на білок м'ясо теляти до 14 днів також не містить жодних корисних компонентів - біологічно-активних речовин, ферментів та вітамінів. Тобто, те, заради чого, власне, ми купуємо м'ясо для споживання - якісні корисні білки та вітаміни - в занадто молодій молочній телятині відсутнє».
Фахівці кажуть і про слабко розвинені бар’єрні функції тих чи інших органів новонародженого теляти. Відразу після народження шлунок та кишечник телят наповнений в’язким меконієм, оскільки сичуг (один із відділів шлунку теляти) та кишечник іще не покритий специфічним слизом, що виконує бар’єрну функцію, то організм тварини піддається суттєвій інтоксикації.
Крім того, у новонароджених телят слабко виражена і бар’єрна функція печінки, яка також відповідає з детоксикацію організму. Тобто, токсини не виводяться як слід, а зберігаються у м'ясі такого телятка, і залишаються до 14–го, іноді частково і до 21-го дня його життя.
«Звільнитися повністю організм телятка від токсинів може не раніше ніж через 14 днів після його народження, і тільки ще через тиждень, тобто, в 21 день, почнуть функціонувати ферментні системи, з'явиться власний колостральний імунний статус, почнуть акумулюватись корисні поживні речовини», - коментує Олександр Метинський.
Чи треба говорити, що з огляду на здоровий глузд, беручи до уваги безпечність для здоров’я людини та поживну цінність м'яса теляти, його доцільно вживати ніяк не раніше, ніж теля досягне 21-30-денного віку?
Закон є, та його порушують
Про токсичність м’яса молочних новонароджених телят давно відомо і тваринникам в органах вади. Саме тому на законодавчому рівні існує заборона на забій молодняка великої рогатої худоби до 14-денного віку. Про це йдеться у відповідних документах, серед як - наказ «Про затвердження Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів» N 28 від 07.06.2002 року, ухваленому Міністерством аграрної політики і продовольства України.
Тобто, згідно з чинним законодавством, м'ясо телят до 14-денного віку забороняється забивати й, відповідно, реалізовувати у мережах продажу.
«Через велику кількість води забій тварин до 14 днів заборонений, ця норма прописана в законодавстві, - коментує радник голови Держпродспоживслужби України, національний консультант з біобезпеки і ветеринарії Віталій Башинський. – У м’ясі телят до 14 днів велика кількість меконієвих токсинів, що робить його отруйним. Але й навіть після 14 днів, коли токсини виводяться з організму теляти, м'ясо позбавлене будь-якої користі, адже первинний корисний мікроелементний запас з'являється в м'язових тканинах лише з 21-го дня. Таким чином, Держпродспоживслужба не рекомендує до забою тварин раніше 21-го дня життя».
На жаль, наші люди не звикли дотримуватися законів, і часто-густо їх порушують. Тому на полиці несанкціонованих ринків потрапляє м'ясо й зовсім молодих новонароджених теляток. Власники таких тварин, аби зекономити і не витрачати молоко на випоювання телят (зрозуміло, вигідніше ж те молоко продати!), здають молочних теляток перекупникам. Ті, в свою чергу, відразу забивають і відвозять на ринок під виглядом зрілої телятини.
Страждає від цього в кінцевому випадку споживач, який купує токсичний продукт і дуже часто для дітей, вважаючи його особливо дієтичним.
Не забивати, а відгодовувати
Та насправді проблема забою молодесеньких телят набагато глобальніша, ніж просто низька якість м’яса і шкода для здоров’я людини.
Знищення новонароджених телят негативно позначається на розвитку тваринництва в нашій країні, зокрема, великої рогатої худоби, і, як результат – економіці країни. М'ясо бичків, а простіше кажучи, яловичина, - дуже бажаний продукт для імпортерів з мусульманських країн Ближнього Сходу. Тому відгодівля бичків та продаж їх на експорт на сьогоднішній день є перспективним бізнесом для фермерів.
«В Україні яловичина в рази дешевша у порівнянні з іншими країнами світу, тому за нашими бичками мало не черга покупців стоїть, багато з яких є представниками мусульманських країн, - каже голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. - Якщо наші бички йдуть за ціною 44 грн/кг живою вагою, а це приблизно 1,7 $, то у Франції, наприклад, вони коштують 8$! На жаль, кількість бичків в Україні мізерно мала, й наше тваринництво неспроможне на сьогодні задовольнити існуючий попит. Ось чому забивати молодих телят не вигідно з економічної точки зору. Адже їх можна відгодувати, і успішно продати за валюту.
Я певним чином можу зрозуміти і селян, які продають мало не новонароджених телят, аби не випоювати їх молоком, а також не показувати їх суспільству через побоювання бути звинуваченими в додатковому прибутку і, відповідно, втратити субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Адже молоко на сьогоднішній день для селянина залишається чи не єдиним джерелом прибутку, яке дає змогу прогодувати сім’ю. А якщо при цьому людина отримує субсидію, то це робить її нібито правопорушником, який,вирощуючи телятко, приховує дохід.
Тому Асоціація тваринників сьогодні звертається до Міністерства аграрної політики і продовольства України з пропозицією забезпечити власників корів коштами з державного бюджету за молоко, яке вони витрачають на випоювання телят за умови, що це телятко потім буде здане на відгодівельне підприємство.
Крім того, ми в черговий раз апелюємо до влади, аби в законодавство про призначення субсидій були внесені відповідні зміни щодо виключення із сукупного доходу осіб доходів особистих селянських господарств. Таким чином, господар не боятиметься, що втратить субсидію, і зможе офіційно заявляти про те, що в нього є телятко, та здати його пізніше на відгодівлю».
