Слухай онлайн
Історія

Чотири міфи радянських окупантів про УПА

Довкола діяльності УПА агресивна радянська пропаганда вигадала багато міфів. Це робили для того, аби викликати негатив у цивільного населення. У такий спосіб радянські окупанти намагалися зробити так, щоб місцеві припинили підтримувати визвольний рух опору.

Пропонуємо вашій увазі найпопулярніші міфи та їх спростування.

1/2

Міф 1УПА, "СС Нахтігаль", СС "Галичина" – це все формування, створені німцями зі "зрадників батьківщини".

Спростування: Змішування до купи різних за природою військових та політичних формувань, плутанина в їх назвах та організаційній належності – все це наслідки тривалої радянської пропаганди. Для об’єктивної оцінки антирадянських військових формувань важливо знати всі нюанси. Огульні звинувачення мають на меті приховати факти.

Батальйон «Нахтігаль» не належав до структури СС, тому його український командир Роман Шухевич не міг мати есесівського звання гауптштурмфюрер, як інколи доводиться читати. Це було формування, створене Абвером – німецькою військовою розвідкою. Більшість вояків «Нахтігалю» ніколи не були громадянами СРСР, а тому невірно казати, що вони «зраджували» радянську державу. Багато з них, зокрема Роман Шухевич, після розформування батальйону перейшли в підпілля і розпочали активну антинімецьку боротьбу.

УПА – це партизанське формування, яке виникло в глибокому тилу німецьких військ восени 1942 року як опір терору німецької окупаційної влади. Перші свої бої УПА проводила проти підрозділів окупаційної поліції гітлерівців. Командування УПА розглядало радянсько-німецьке протистояння як сприятливий фактор для створення революційним шляхом незалежної України. Повна перемога Німеччини або СРСР не відповідала інтересам українських повстанців, тому окремі випадки домовленостей про нейтралітет і тактичну співпрацю – як з німецькою стороною, так і з радянською (що теж мало місце) – не повинні дивувати. На політичному рівні нацистська Німеччина, як окупант, вважалася ворогом. Бої відділів УПА з німцями тривали до літа 1944 року, поки нацисти не залишили українських теренів, де діяли повстанці. Загалом УПА завдала німецькій адміністрації та війську втрат, співмірних із завданими радянськими партизанами.

Дивізія СС «Галичина» була створена з ініціативи німецької окупаційної адміністрації. Українське націоналістичне підпілля проводило агітацію серед молоді не вступати до цієї дивізії, щоб не бути німецьким «гарматним м’ясом». В подальшому багато дивізійників дезертирували і приєдналися до УПА.

Роман Шухевич
Роман Шухевич
1/1

Міф 2: Шухевич отримав з рук Гітлера Залізні хрести

СпростуванняТвердження про Залізні хрести Романа Шухевича – цілковита вигадка. Існують офіційні реєстри осіб, нагороджених цим німецьким орденом, і Роман Шухевич серед них не згадується. Так само немає жодних підтверджень того, що Шухевич коли-небудь зустрічався з Адольфом Гітлером. Протягом Другої світової війни лише кілька українців були відзначені німецьким Залізним хрестом – всі з Дивізії «Галичина», в якій Шухевич ніколи не служив.

Степан Бандера
Степан Бандера
1/1

Міф 3: Провідник ОУН Степан Бандера колаборував із гітлерівською Німеччиною

СпростуванняПровідник ОУН Степан Бандера був заарештований німецькою поліцією на початку липня 1941 року за категоричну відмову відкликати Акт відновлення Української Держави, проголошений українськими націоналістами 30 червня у Львові. Більшу частину свого ув’язнення Бандера відбував у спеціальному блоці для політиків та цінних бранців в концтаборі Заксенхаузен. Два його брати загинули в концтаборі Освєнцим. Провідника ОУН, разом з іншими визначними діячами, випустили із Заксенхаузену восени 1944 року – в рамках нової політики з привернення на бік Німеччини лідерів антирадянських рухів народів СРСР. Оскільки Бандера відмовився від політичної співпраці, німці залучили до справи інших українських політиків. У 1945 році Бандері вдалося перейти на нелегальне положення і дочекатися завершення війни.

Міф 4: УПА не воювала з німцями, на відміну від Червоної Армії не визволила жодного населеного пункту України

Спростування: Перші бої УПА відбулися не з радянськими чи польськими партизанами, а саме з німецькою поліцією та формуваннями окупаційної адміністрації. Таким був, наприклад, бій загону УПА Григорія Перегійняка з німецьким гарнізоном містечка Володимирець на Волині 7 лютого 1943 року. Протягом зими 1943-го – осені 1944-го бойові зіткнення УПА з німцями відбувалися регулярно. У звітах німецьких органів безпеки, українські повстанці фігурували як українські або національні «банди». Багато захоплених у німецький полон повстанців та підпільників було страчено. Навесні 1943 року в своєму листуванні окупанти зазначали, що вони не контролюють на Волині 75% орних земель і втратили 52% постачань худоби. Генеральний комісар Волині та Поділля Шене на початку травня 1943 року зазначав, що в районах Горохів, Любомль, Дубно, Луцьк, Кременець повністю «панують націоналістичні банди», а «те, що тут відбувається, варто розцінювати як повстання». Як і червоні партизани, УПА була об’єктом антипартизанських операцій гітлерівців. З метою дискредитації українського націоналістичного руху, німецька пропаганда зображувала лідерів повстанців «агентами Москви».

Питання про те, які населені пункти визволила УПА, – спекулятивне. Як і червоні партизани, УПА в період німецької окупації створювала власні аналоги «партизанських країв» – тимчасово контрольовані райони та населені пункти. Однією з найвідоміших «повстанських республік» був регіон навколо містечка Колки на Волині. Визволяли населені пункти лише регулярна армія та партизани, які діють у взаємодії з наступаючою регулярною армією. Оскільки УПА не була зацікавлена в перемозі Червоної армії та не могла самостійно стримувати її наступ, то просто не було сенсу зосереджувати сили на захопленні міст, що й так опиняться під радянським контролем. Спроби визволення міст польськими партизанами (Львів, Вільнюс, Варшава) завершувалися або поразкою від німців, або радянською окупацією.

За матеріалами УІНП

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ