З 21 по 23 липня уже 24 раз тисячі українців з усього світу з'їхались на традиційне свято лемківської культури у Ждиню (село розташоване у центрі Лемківщини неподалік словацького кордону). Цього року на свято приїхали понад десять тисяч лемків, вперше - лемки Луганщини. Усе частіше на свято приїжджають люди, які хоч і не є лемками, проте хочуть гарно провести час та долучитися до багатої лемківської культури. На святі побувала і делегація зі Львівської обласної ради. Повідомили в прес-службі Львівської облради.
Для фестивалю місцева організація лемків купила 10 гектарів землі, вивісила прапор України. Незмінний атрибут «Лемківської ватри» – намет. Сотні шатрів стоять на схилах гір. У них живуть ті, хто приїхав на фестиваль.Загалом під час виселення у 40-х роках лемки залишили Польщі 995 тисяч га землі, у тому числі 350 тисяч га орної приватної землі та 150 тисяч га приватного лісу, загалом 112 тисяч господарств. Сьогодні об'єднання лемків України та Польщі передали у Європейський суд справи про повернення цих земель та вимагають надати постраждалим статус насильницько депортованих. Згідно із законом він розповсюджується до 8 покоління. Якщо Польща справді частина Євросоюзу, вона повинна зважити на велику скривджену національну меншину - лемків. Постраждалі повинні отримати матеріальне, а в першу чергу моральне відшкодування.
Депутат облради Володимир Шуркало навів приклад, що навіть у часи тоталітарного режиму на Україні не було знищено жодного костелу, а в Польщі навмисне знищено понад 250 українських церков. За час незалежності Україна повернула полякам вже 450 костелів, а лемки навіть 10% від цього заледве можуть повернути. "Кривда має буде виправлена", - переконаний депутат.
У ході поїздки між Володимиром Шуркалом, головою фракції УНП в обласній раді Олексою Гудимою та депутатом облради, професором кафедри історії теорії мистецтв Львівської Національної академії мистецтв Ярославом Кравченком було досягнено домовленість про проведення на лемківських селах дослідницьких робіт. Студенти Львівської академії кілька тижнів попрацюють на цій території, зможуть проаналізувати та задокументувати ще існуючі будівлі, цвинтарі, каплички, збережені фундаменти церков чи садиб, відновити плани домів. Це допоможе скласти конкретні завдання по впорядкуванню того, що залишилось тут лемківського, а згодом і відновлення. Для цього передбачать кошти у бюджеті, фінансово готові допомагати і знані лемки України чи закордоння. Роботи планують завершити до 60-річчя операції Вісла, яке припадає на наступний рік. Окрім того, у 2007 році ювілейна XXV Лемківська ватра.
Вперше “Лемківська Ватра” проводилась в 1982 році у Чорному, пізніше в Бортному, сьогодні це традиційно Ждиня. Це вже друга поїздка постійної депутатської комісії по співпраці з діаспорою за кордон. Минулого місяця було налагоджені контакти з українцями в Румунії.
Після Другої світової війни Лемківщину спіткала біда: з ініціативи радянського КДБ і польських комуністичних властей у 1944 по 1946 роки більшість лемків була депортована з Польщі до СРСР, а решта, підпавши під акцію "Вісла", у 1947 році - насильно вигнана на північно-західні землі Польщі. Мова йде до сотні тисяч людей. Зникли з лиця землі численні лемківські мальовничі села з церквами, сплюндровано цвинтарі.
Серед відомих лемків Володимир Бортнянський, Богдан Ігор-Антонич, сестри Байки, Микола Горбаль, Андрій Тавпаш, Іван Красовський та багато інших.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ