Цього дня у 1905 році народився Ніл Хасевич - іміджмейкер УПА. Про це йдеться у матеріалі громадського діяча засновника літературного проекту "Дух нації" Юрія Руфа.
Уродженець села Дюксин на Рівенщині став людиною, яка забрендувала визвольну боротьбу 42-52-го років, використавши свій талант графіка в агітаційно-пропагандистській діяльності.
В чотирнадцять років, малою дитиною Ніл потрапив в аварію на залізниці, де втратив ліву ногу, а його матір загинула. Ці обставини вплинули на його подальшу долю, адже він був вихідцем з дуже бідної родини та компенсація, яку він отримав від власників залізниці на якій трапилась трагедія стала можливістю навчатись в академії красних мистецтв у Варшаві. Ніл Хасевич навчався на відділенні живопису, але згодом обрав модну в ті часи графіку. Прискіпливість з якою художник ставився до роботи можна проілюструвати прикладом, коли він від руки, гусячим пером, переписав Пересопницьке євангеліє, в процесі цієї роботи досконало вивчивши кириличний шрифт.
Роботи Ніла Хасевича були частими гостями виставок та салонів. Ніл Хасевич виставляється в художніх салонах Львова, Праги, Берліна, Чикаго, Лос-Анджелеса. У 1937 р. здобуває третій грошовий приз на міжнародній виставці гравюр по дереву у Варшаві. За два роки там же виходить з друку художній альбом «Книжкові знаки Ніла Хасевича». Цього ж року в американському місті Філадельфія побачив світ художній альбом «Екслібрис Ніла Хасевича». Водночас художник співпрацює з українськими часописами «Шлях» та «Волинське слово». Митець невтомно шліфував професійну майстерність. Його портрети князя Володимира Великого, екслібрис президента УНР в екзилі Андрія Левицького, серія творів в альманасі «Дереворити» високо оцінені фахівцями. Його порівнюють з Іваном Трушем, Юрієм Нарбутом, Василем Кричевським (вікіпедія). Але відмова приймати польську ідентичність ускладнювала шлях до визнання. Тому, після закінчення навчання Ніл повертається в рідне село. По поверненню художник довший час працював мировим суддею. (Згодом село було повністю знищене під час німецького авіанальоту в часи другої світової, з ним і багато рисунків художника, які за свідченнями очевидців були мало не в кожній хаті).
Ніл Хасевич вів активну політичну роботу був членом крайового проводу ОУН та УГВР. З зародженням УПА вступає до їх лав (псевда: Бей-Зот, Левко, Рибалка, 333, Старий, Джміль). Протягом 1943—1944 рр. очолював політико-пропагандистську ланку групи УПА «Північ», якою командував Клим Савур (Дмитро Клячківський). Після смерті свого друга і провідника Хасевич ще впродовж семи років лишався на бойовому посту. Доробок воєнної й повоєнної доби — 150 дереворитів, які видано за океаном в альбомах «Волинь у боротьбі» та «Графіка в бункерах УПА» (1950—1952 рр.).
Ніл Хасевич є розробником бофонів, відзнак, плакатів та агітаційних листівок УПА. Зокрема «Зот» створив ескізи Хреста Заслуги та Хреста Бойової Заслуги та медалі «За боротьбу в особливо важких умовах», якою він сам і був надалі нагороджений. Його роботи були передані за кордон і розглядались на засіданні ООН, де порушували питання визвольної боротьби українців на теренах радянського союзу, що й стало підставою для розпорядження з москви про його ліквідацію.
Загинув, застрілившись в криївці, під час облави групи МГБ під керівництвом Бориса Стекляра, який нещодавно здох не дочекавшись суду. Цікавий нюанс, що старий МГБіст останок життя був змушений ходити повз пам"ятник, встановлений у Рівному тому, кого він сам і ліквідував.
Саме завдяки Нілу Хасевичу ми складаємо собі візуальне уявлення про боротьбу УПА. Він є тим, хто забрендував та наділив визвольну боротьбу чіткою та змістовою айдентикою.
