Слухай онлайн
Культура  |  Історія

День в історії - НКВД розстріляло українського співака Михайла Донця

Фото - 
Меморіал Всеукраїнська правозахисна організація Меморіал імені Василя Стуса.
Фото - Меморіал Всеукраїнська правозахисна організація Меморіал імені Василя Стуса.
Фото - 
Меморіал Всеукраїнська правозахисна організація Меморіал імені Василя Стуса.
Фото - Меморіал Всеукраїнська правозахисна організація Меморіал імені Василя Стуса.
Фото - 
Меморіал Всеукраїнська правозахисна організація Меморіал імені Василя Стуса.
Фото - Меморіал Всеукраїнська правозахисна організація Меморіал імені Василя Стуса.
1/3
10 вересня 1941 року розстріляний НКВД Михайло Донець, український співак (бас). Його називали - український Шаляпіп.

Про це йдеться у повідомленні Всеукраїнської правозахисної організації Меморіал імені Василя Стуса у Facebook.

З кінця 1920-х років, коли почався наступ на «націонал-ухильництво», в усі республіканські та крайові ДПУ надійшов із Москви таємний наказ розпочати підготовку з селекції національних кадрів інтелігенції. До реєстру потенційних ворогів сталінського режиму внесено й ім'я Михайла Донця. На нього було заведено «справу-формуляр».

Із початком другої світової війни, виникла потреба негайно здійснити тотальну селекцію заздалегідь виявленого антирадянського елементу, аби убезпечити тил Червоної Армії.

2 липня 1941 року начальник 1 відділення II відділу III Управління НКВС УРСР лейтенант держбезпеки Пєнкін на основі вивчення зібраних оперативних матеріалів знайшов, що перебування на волі артиста оперного театру Донця М. I. може становити небезпеку для радянської влади і виписав ордер на його арешт і трус за ч. 47.

Телеграма НКВД з запитом на розстріл Студинського, Франка та Донця.

У слідчій справі ч. 982516, як неспростовані підстави для звинувачення Донця в контрреволюційно-націоналістичній діяльності й підозрі в шпигунстві, підшиті копії протоколів допитів засуджених у різний час до розстрілу київського економіста Каліуха Д. В., композитора-диригента Верховинця-Костіва В. М., директора Київського театру опери і балету Яновського I. I.

Тричі за час ув'язнення Донець був допитаний, і жодного разу він ні в чому не визнав себе винним. В одному із протоколів зафіксована заява Михайла Донця:

«Никакой контрреволюционной работой я никогда не занимался и националистом никогда не был. Я любил и люблю украинскую народную песню и украинскую музыку и больше никаких националистических увлечений у меня нет».

Слідчі теж не довели злочинної діяльності М. Донця. Проте після 6 липня 1941 року сліди Михайла Донця губляться.

10 вересня 1941 року в київських тюрмах за наказом наркома держбезпеки Меркулова без вироку суду були поголовно розстріляні всі в'язні. Є дані, що саме в цей день обірвалося його життя.

Після смерті Сталіна дружина співака Марія Едуардівна Донець-Тессейр на особисте звернення до Микити Хрущова отримала куцу довідку:

«... с санкции врага народа Меркулова Донец без решения суда был в Киеве расстрелян».

Проте це вимушене зізнання зроблено пошепки. Бо жоден друкований орган в Українській РСР не оприлюднив

З 1955 року Михайла Донця в СРСР вже не називали «ворогом народу», проте ставлення до нього компартійних ідеологів залишалося недоброзичливим. Офіційний висновок КДБ, на основі перегляду слідчої справи Михайла Донця: рос. «нельзя считать установленным о его причастности «антисоветской националистической организации и проводимой им антисоветской работе». Проте жоден друкований орган в Українській РСР не оприлюднив цього висновку.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");