Про це зазначив заступник Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній під час форуму у Львові.
13 серпня у Львові відбувся форум “Партнерство освіти, бізнесу та влади заради відновлення та розвитку України: місія (не)здійсненна”. Під час події представники громадськості мали нагоду поспілкуватись з очільниками державних, освітніх та бізнес-установ про зв’язок освіти з ринком праці, реформу професійно-технічної освіти в Україні з фокусом на післявоєнне відновлення, а також профорієнтацію у школах.
Під час брифінгу для ЗМІ виступив заступник Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній, який зазначив, що професійна освіта повинна, у першу чергу, відповідати потребам ринку праці, тому що вона готує фахівців значно швидше, ніж інші заклади освіти, та передбачає те, що після здобуття професії людина одразу йде працювати.
Водночас популяризувати відповідні професії часто буває доволі складно, адже на відміну від європейських країн, як-от Австрії чи Німеччини, в Україні є виклики з профорієнтацією у закладах освіти, а також навчальні установи не завжди мають сучасну інфраструктуру та обладнання. Дмитро Завгородній відзначив, що осучаснення устаткування у закладах профосвіти відбуватиметься за допомогою комбінації державних фінансових програм та міжнародних грантів.
“Цього року держава виділяє 550 млн грн на осучаснення майстерень у закладах професійної освіти. Ми віримо, що саме майстерні і обладнання – це найважливіша інвестиція, яку ми можемо зробити. Але крім цього, у нас є безліч проєктів з різними міжнародними партнерами, там де проводиться, наприклад, термомодернізація, або встановлюються сонячні панелі, або теж закуповується обладнання, зокрема сільськогосподарське. Є багато проєктів, які спрямовані на те, щоб в професійній освіті збільшувався сегмент освіти для дорослих. Тому що у нас дуже багато внутрішньо переміщених осіб, буде дуже багато ветеранів, які хочуть змінити свою професію, шукають нову освіту. І ми хочемо, щоб ці майстерні, це нове обладнання також використовувалося і для освіти дорослих”, - розповів Дмитро Завгородній.
За словами заступника Міністра з цифровізації, станом на сьогодні, понад 65 тисяч абітурієнтів подали заявки до вищих закладів професійної освіти. Також більшість спікерів, які розпочинали Форум, відзначили, що в Україні є кадровий голод, зокрема у вузькоспеціалізованих напрямках, які можна опанувати у закладах профтехосвіти.
За прогнозами НБУ рівень безробіття у 2024 році становитиме 13,9%. Водночас за оцінками експертів, втрата трудового потенціалу досягає 30%. Найбільш дефіцитними є такі професії: електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, швачка, слюсар, кондитер, кухар, електрогазозварник, лікар, інженер-програміст тощо.
Заступник міського голови з питань економічного розвитку, в.о. заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства Львівської міської ради Андрій Москаленко розповів, що брак кадрів відчувається і в місті. Наприклад, на “Львівводоканалі” є близько 200 вакансій. Також йдеться про посади інженерів, фахівців з теплопостачання, обслуговування транспорту тощо.
“Фізично, технічно бракує людей. Тому питання про те, чи є запит, чи немає запиту? Він величезний! І сьогодні, будьмо відвертими, ніхто крім професійно-технічної освіти на це питання відповідь не може дати. Тому це є золотий час, це золоте вікно, яке є саме зараз… Профтехосвіта сьогодні є найбільш гнучкою, і ми маємо бути дуже гнучкими, вона є найбільш швидкою. І що дуже важливо, сьогодні все зійшлося: і за її підтримку, і її актуальність, і насправді популярність”, - розповів Андрій Москаленко.
Секретар комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновації, народна депутатка України Наталія Піпа розповіла, що профільну середню освіту в Україні запроваджуватимуть з 2027 року. Раніше під час громадських обговорень у Львові 17 травня розповіли про таймлайн реформи профтехосвіти та особливості її впровадження.
“Окрім того, ми точно мусимо враховувати, що створити академічний якісний профільний ліцей у великій територіальній громаді і малій територіальній громаді – це різні речі. І не може бути всіх профілів у малій територіальній громаді… Тому запитань є багато, але якщо ми говоримо про якість освіти, а в освіті основне це її якість, а далі здобувачі освіти і ті, хто надають освітні послуги, то якраз модернізація і зміна, фактично, профільної школи має дати цей свій результат”, - зазначила Наталія Піпа.
Під час Форуму також відбулись презентації закладів професійно-технічної освіти, як-от аграрних, будівельних ліцеїв, сфери послуг і торгівлі, залізничного транспорту тощо. Про відповідну галузеву роботу розповідали і представники великого та середнього бізнесу.
Зазначимо, що станом на 1 січня 2024 року в Україні функціонує 664 заклади професійно-технічної освіти, де навчається 225,2 тис. осіб. Навчання проводиться за 83 робітничими професіями.
