Ці дівчата не просто вміють писати код. Вони можуть паяти плати, складати схеми та створювати “розумні” речі: від годинників до роботів чи дронів.
Своїм прикладом вони доводять, що вивчати hardware-спеціальність цікаво і не так складно, як може здатися.
До Міжнародного Дня дівчат в науці троє студенток навчальних програм Львівського ІТ Кластера розповідають про навчання на hardware-спеціальностях, перші розробки та діляться порадами для школярок, які хочуть увійти в ІТ.
Анастасія Гук, третьокурсниця спеціальності Мікро-та наносистемна техніка, програма “Сенсорні та діагностичні електронні системи”, факультет “Електроніки та ком’ютерних технологій” ЛНУ ім. І. Франка.
Розкажи про свою спеціальність
Моя спеціальність – багатофункціональна. Після закінчення я можу стати фахівчинею з мікро- та наносистемної техніки, працювати у галузі інженерії, розробляти хардверну начинку різних розумних пристроїв від смарт-годинників до складного медичного обладнання. Також можу працювати інженером електронних пристроїв, ІоТ-пристроїв, медичного електронного обладнання тощо.
Чому ти обрала саме hardware спеціальність?
Я не завжди цікавилась технічною сферою. Інтерес прийшов в старших класах школи. Тоді я вирішила пов’язати своє життя з нанотехнологіями та наноматеріалами. Я дуже хотіла вчитися в ЛНУ, тому дивилася на спеціальності в цьому університеті. Коли більше дізналася про Мікро-та наносистемну техніку, ознайомилася з освітньою програмою, остаточно виріщила вступати саме на цю спеціальність. Крім того, тут є можливість проходити практику в ІТ-компанії. Цієї зими у нас передбачена практика у GlobalLogic.
Що найбільше подобається у навчанні?
Дуже цікаво було в останньому семестрі, зокрема предмет “Фізична електроніка”. У нас були лабораторні роботи. Одна з них – це дослідження вторинної електронної емісії металів. Дуже сподобалось самостійно робити вимірювання і знімати покази амперметрів і вольтметрів. Також подобаються задачі з курсу “Теорія електромагнітного поля”.
Як це – бути однією з небагатьох дівчат, які вивчають hardware-спеціальність?
Я ніколи не зіштовхувалася з нерозумінням чи упередженнями. Я єдина дівчина у своїй групі. Коли приєдналась до чату нашого факультету, була реакція: “О, ще одна дівчина на спеціальності 153”. Загалом мене дуже тепло прийняли на факультеті.
Якщо чесно, я не знаю, чому дівчата не обирають цю спеціальність. Бо вони беруть участь, наприклад в олімпіадах з фізики. І загалом цікавляться технічним напрямом, програмуванням. Тому раджу школяркам не боятися hardware-спеціальностей, не звертати уваги, якщо хтось каже, що це “чоловіча” спеціальність, бо це абсурдно орієнтуватися на такий стереотип в ХХІ столітті. Шукайте в інтернеті інформацію про програми та наповнення дисциплін. Обирайте ті, до оновлення чи розробки яких залучаються спеціалісти з галузі. Це збільшує шанси потрапити в ІТ.
Ніна Дьяченко, другокурсниця Факультету електроніки та комп’ютерних наук, спеціальністі Електроніка, програма Електроніка та комп’ютерні системи, ЛНУ ім. І. Франка.
Розкажи про свою спеціальність
Зараз ми живемо в час технологічного прогресу і такі речі, як штучний інтелект вже присутні у багатьох сферах нашого життя. Все це робота інженерів, програмістів, розробників. Але основою всіх цих програмувань є “залізо”, без якого програмування неможливе. Моя спеціальність саме пов’язана з тим, щоб давати життя цим процесам. В майбутньому я можу працювати інженером-електроніком, розробляти друковані плати, різні комплектуючі до них і створювати різні пристрої.
Чому ти обрала саме hardware-спеціальність?
Я до цього прийшла не одразу. В коледжі, наприклад, я навчалась на бухгалтера. Але пізніше все ж вирішила пов’язати своє життя з електронікою. Мені цю спеціальність порекомендував тато, він мене зацікавив, надихнув. Наразі пари відбуваються дистанційно, але практичні – в університеті. Ми багато вчимося. Вивчаємо той же штучний інтелект, схеми, мови програмування. А ще, важливість тої чи іншої сфери під час роботи над командним проєктом.
Що найбільше подобається у навчанні?
Мені подобається кодинг і складання схем для майбутньої побутової плати. Нещодавно ми розробляли проєкт годинника: мали скласти схему плати та потім роздрукувати її. В моїх обов’язках було налаштування механізму перемикання лед-лампочок в годиннику. Оскільки це був перший досвід, то багато чого спочатку здавалося неможливим. Але я працювала не одна, у нас командний проєкт, і спільними зусиллями все вийшло.
Як це – бути однією з небагатьох дівчат, які вивчають hardware-спеціальність?
Спочатку в мене були думки, що навчання може бути складним і будуть труднощі. Але що більше я працюю, то впевненішою стаю і страх минає.
У моїй групі дванадцять студентів, з яких двоє дівчат. Але я не вважала і не вважаю це “чоловічою” професією. Тому дівчатам, які цікавляться електронікою, я раджу бути більш сміливішими, терплячішими і все вийде. А ще цікавитися загалом світом ІТ, знати хоч трохи С++
Вероніка Гурська, третьокурсниця спеціальність “Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка”, програма “Робототехніка”, НУ “Львівська політехніка”
Розкажи про свою спеціальність
Моя спеціальність “оживляє” техніку. В основному це програмування мікроконтролерів і проєктування різних маніпуляційних систем. Ми вивчаємо основи програмування, цифрової схемотехніки, сенсорних та вимірювальних технологій. Це дуже перспективний напрямок, бо сфера застосування роботів постійно розширюється: медицина, військова і аерокосмічна галузі.
Чому ти обрала саме hardware-спеціальність?
Обрати цей напрям мені допоміг тато. Він інженер-механік. У нього є цех і в дитинстві я там проводила багато часу. Мені це було дуже цікаво. Крім того, на мою спеціальність легко вступити. Там не було складного конкурсу. “Робототехніка” цікава ще й тим, що тут поєднано і програмування і механіку.
Що найбільше подобається у навчанні?
Мені подобається у “Робототехніці” те, що тут треба думати. Дуже цікаво, бачити як воно працює в реальності: от є просто код – це сухі змінні цифри і текст. А я це все запускаю і бачу як воно оживає. Наприклад, я мала змогу працювати зі справжньою платою.
Також разом з одногрупниками я працювала над сайтом схемотехнічних та радіотехнічних елементів. Я займалася саме FrontEnd-частиною: переносила функціонал, запускала різні функції, кнопки, переходи. Ми цей проєкт ще не завершили, сподіваюся зробимо в наступному семестрі та інтегруємо його.
Як це – бути однією з небагатьох дівчат, які вивчають hardware-спеціальність?
Під час навчання в школі я трохи хвилювалася, що буду єдиною дівчиною в групі, мені буде нудно і ще до всього зроблять старостою (сміється - ред.). Але паралельно з цим, я дивилась в інтернеті відео, де дівчата працюють над своїми проєктами, програмують. Я подумала, якщо вони можуть, то і я зможу. Яка різниця буду я єдиною в групі дівчиною чи ні.
На моєму потоці з шістдесяти студентів, четверо дівчата. Але загалом всі дуже добре ставляться. Частіше можу зіштовхнутись зі здивуванням загалом, бо ця спеціальність важка, а не через те, що я дівчина на hardware-спеціальності.
