Швидкісний дизель-потяг "Чернівці-Львів" дав збій. Через невідому поломку поїзд сильно спізнився - замість уже звичного часу виїзду зі Львова до Чернівців - о 19.08, він вирушив майже на три години пізніше - о 21.45. А через те, що тягнув його інший локомотив, поїзд їхав зі швидкістю лише 65 км/год. Відповідно приїхали пасажири у Чернівці не о 22.43, а о 1.30. Весь час, поки люди чекали пояснень у чому ж річ, провідниці лише віджартовувалися. Про це у фейсбуку пише журналістка, поетеса Ірина Мороз, котра разом із чоловіком саме поверталася зі Львова до Чернівців.
"Замість того, щоб відправитись вчора зі Львова о 19.08, ми вирушили о 21.45 (через невідому поломку!) Знаєте, що жахливо?! Весь цей час (понад 2 години) пасажирів тримали у потязі, не інформували про те, що трапилось, не давали відповіді на знамениті питання "чому стоїмо/кого чекаємо", а провідниці лише зухвало жартували: "до завтра доїдете!"... Кому смішно і кого влаштовує така відповідь?! Ні мене з чоловіком, які на восьмому місяці вагітності, ні студентку афроамериканку, яка так і нічого не випитала англійською (бо пояснити ситуацію не могли/не хотіли навіть нам, людям, які розуміють українську мову), ні (не одну) матір з дитиною, які втомилися чекати невідомо чого, - нікого! Крім того, потяг не функціонував нормально, було темно, холодно і працював лише один туалет, щоправда, лише до Франківська. Після цієї станції - відвідини туалету закінчилися в принципі. Замість звичної швидкості, поїзд-дизель їхав 65 км/год, бо тягнув його інший локомотив. Відповідно приїхали ми у Чернівці не о 22.43, а о 1.30. Працівники залізниці гордо повідомили, що такого не було відколи запитустили новий (?) потяг, тому до поломки не були готові (?). Грець з вами, хай навіть так.
Але справа ж не в цьому. Навіть за таких обставин пасажирів треба довезти додому по-людськи. Бодай щодвадцять хвилин інформувати про те, що відбувається і що буде робитися далі, пропонувати інші варіанти тим, кому вже не актуальна ця поїздка, а спізнення - неминуче, бути ввічливими і робити свою роботу добре, бо саме з дрібниць складається якість посуг і хоча б упівголосу просити вибачення за незручності...
Вчора ми згадували країни, в яких жили, транспорт, яким користувалися, послуги, які отримували, людей, з якими спілкувалися... і зрозуміли, що ніде тебе так не "шанують", як в тебе вдома", - ідеться у дописі.
