Ветеран Микола Величко продає 10 000 авторських глиняних чашок для відкриття арт-резиденції на Хмельниччині.
“10 000 горнят для майстерні” – так звучить проєкт гончара з Хмельниччини Миколи Величка, за виручені кошти з якого митець планує створити арт-резиденцію “Миколина гончарня”. У коментарі для Гал-інфо майстер зазначив, що слово “горнята” є діалектним словом, яке водночас влучно відображає складову тяглих традицій та культурних надбань регіону. Натомість недоцільно визначати, яке слово є правильним - чашки чи горнята.
“Правильно так, як каже конкретна людина, як вона для себе називає цю річ. Бо якщо визначати це слово за слованиками, то буде правильно чашка. Горнятко – це більш діалектне слово. Але звучить ж гарно - горнятко! Там хтось коментар написав, що горнятко - це немов обгортати руками. Горнятко, бо до серця горнеться”, - зазначив Микола Величко. Додамо, що, згідно з тлумачним словником, горня має визначення маленького горщика.
Для залучення коштів на створення мистецького осередку Микола Величко створює та реалізовує глиняні горнята, які створює власноруч. Майстер визначив, що для цього йому необхідно продати 10 000 чашок. У такий спосіб кожен покупець стане учасником, інвестором проєкту.
У майбутньому в арт-резиденції зможуть збиратися митці різних спрямувань: художники, гончари, письменники тощо. За словами майстра, у просторі планують також проведення культурних та інтелектуальних зустрічей, семінарів, майстер-класів з різних ремесел.
Ідея організації такої мистецької резиденції виникла ще задовго до початку повномасштабної війни, проте реалізовувати її Микола Величко розпочав після проходження служби у Збройних Силах України. У коментарі для Гал-інфо майстер зазначив, що у часі війни гончарське ремесло також стає способом реабілітації наших Захисників та Захисниць.
“Зараз у моїй майстерні проходить реабілітацію один з військових, і йому складно було без майстерні повертатись до цивільного життя. Тому в майбутньому ми плануємо залучати діючих військових та ветеранів до занять з гончарства. Вони зможуть взяти участь у майстер-класах, попрацювати з глиною, зрозуміти принцип роботи з нею, а отже – отримати враження. Гончарство розвиває дрібну моторику рук, сприяє психологічній реабілітації військових”, - розповів Микола Величко.
Окрім цього, в осередку з військовослужбовцями за їхнім бажанням працюватиме психолог, який надаватиме фахову допомогу та емоційну підтримку.
Ремеслом пан Микола займається з 2011 року, що, на думку кераміста, є незначним терміном діяльності, адже справжній гончар навчається та вдосконалює свої мистецькі навички протягом усього життя. Усі охочі відвідувачі осередку також зможуть навчатись цього ремесла, опановувати нову професію, реалізовувати себе в кераміці. Для цього в резиденцій систематично проводитимуть навчальні заняття.
“На мінімальному рівні гончарство може опанувати кожен, тому що там нескладні рухи. Натомість якщо цим займатися на професійному рівні, то важливо правильно поставити руки, аби в новачка розвивалась м'язова пам'ять. Якщо у тебе руки поставлені, ти вже далі можеш самостійно розвиватися, читати різну літературу, дивитися відео. Бо лише по відео гончарства не навчишся. Потрібно, аби була людина, яка візьме твої руки і ними зробить перший виріб”, - пояснив майстер-гончар.
Майстер поділився, що у процесі виготовлення чашок любить найбільше саме роботу за гончарним колом. Натомість якщо йдеться про виготовлення традиційного посуду, то перевагу все ж надає процесу його оздоблення.
За дев’ять місяців з початку реалізації проєкту “10 000 горнят для майстерні”, Миколі Величку вдалось реалізувати вже понад 5000 горнят, і загалом створити - близько 6200.
“Можна більше робити, але просто важливо їх реалізовувати. Всі думають, що гончар сидить за гончарним колом і постійно гончарить. Але насправді я за сиджу за ним, можливо, годину в день, не більше. А це все інше – це більше рутинні справи: перем'яти глину, взимку її потрібно додатково готувати, розпалити грубку, аби нагріти майстерню, нарубати дров”, - зазначив Микола Величко.
Сьогодні на Хмельниччині є декілька осередків гончарства, майстри яких також долучатимуться до проведення занять у майбутній арт-резиденції. Проте Микола Величко зазначив, що загалом кількість таких гончарських центрів значно зменшилась. І їхнє відновлення та розвиток - це його прагнення, яке він планує реалізовувати одразу після створення власної арт-резиденції. Адже збереження таких осередків означатиме збереження національних традицій та культурних надбань кожного населеного пункту на Хмельниччині та в цілому всього регіону.
Розмовляла Марічка Твардовська
