Засновниця й координаторка «Безкоштовних курсів української мови» Анастасія Розлуцька та активіст «Порталу мовної політики» Максим Кобєлєв 21 грудня проведуть у Києві зустріч, під час якої розкажуть, як можна своїми силами, не напружуючись, щодня підтримувати українську мову.
Напередодні зустрічі, яка відбудеться у видавництві «Смолоскип» о 19.00, Гал-інфо поспілкувалося з Максимом Кобєлєвим, щоб з’ясувати, про які способи захисту мови буде йтися в його доповіді, а також дізнатися його думку щодо становища української мови в країні через два роки після початку війни.
За словами Максима, він не розповідатиме про глобальні речі на кшталт лобіювання законів, а прагнутиме зосередитися на інструментах, доступних пересічному громадянину.
«Говоритиму про речі, які може робити звичайна молодь. Перш за все, завжди говорити українською і в побуті, і на роботі. По-друге, закликати до обслуговування українською мовою в публічній сфері, тобто кав’ярнях, ресторанах, державних установах, лікарнях. По-третє, дописувати українською в соціальних мережах тощо», – зазначив він.
На його думку, панівні на початку війни настрої щодо нехтування питаннями мови («аби тільки Путін на нас не напав») поступово відходять на другий план, і дедалі більше людей починають вертатися до ідей захисту української мови.
«Якщо говорити про час початку війни, то були відчутні настрої підтримки російської мови, мовляв, не чіпаймо мову, аби тільки Путін на нас не напав, аби тільки Донбас і Крим не відкололися. Тепер ми побачили, що, попри те, що закон Колесніченка-Ківалова не скасували, і Крим, і Донбас окуповано. Тому я бачу, що люди починають більш прихильно ставитися до ідеї активного захисту української мови, до впровадження якоїсь цілеспрямованої мовної політики. Думаю, можна це питання порушувати і в парламенті», – наголосив Максим Кобєлєв.
Quo vadis, мово? або Мовна ситуація та політика очима інтелектуалів
Експерт зазначив, що в сьогоднішній Україні спостерігаються дві протилежні течії: українізація знизу та тенденції до русифікації згори.
«На низовому рівні відбувається українізація, багато людей переходять на українську мову. Люди бачать причини війни на сході й починають розуміти роль мови. Крім того, по-іншому поводиться бізнес. До війни в рамках ініціативи «И так поймут» було досить складно переконати когось вести сторінку в фейсбуці українською мовою або мати українську сторінку на сайті. Зараз це стало робити значно легше. Вже немає тривалих місячних переконувань, достатньо просто неагресивно попросити власників зробити сторінку українською й вони погоджуються й беруться до роботи», – зазначив він.
«В нас досі чинний закон Колесніченка-Ківалова, який дає фактичну можливість використовувати будь-яку мову на будь-якому рівні. Він створив ситуацію, що значна частина міністрів не вважає за потрібне говорити державною мовою навіть під час виконання своїх робочих обов’язків. Тому попри те, що в нас є одна державна мова, по суті її статус знівельовано, оскільки навіть міністри можуть нехтувати нею», – резюмував він.
Нагадаємо, що наступного року в Україні мають пройти парламентські слухання з питань зміни мовного законодавства.
Крім того, кілька років тому активісти руху «Простір свободи» поширювали листівки з 9-ма простими правилами «Як захистити українську мову».
Сергій Стуканов.
