Крим повністю залежить від української електроенергії. На сьогодні постачання з материка складає 800-900 МВт на добу при загальних потребах у 1150 МВт. А взимку − і до 1200 МВт. Цей факт вперше за майже півтора року з моменту анексії було визнано як Міністерством енергетики Росії, так і самопроголошеною владою півострова в особі «міністра палива та енергетики Криму» Сергія Єгорова.
Із власних генеруючих потужностей у Криму є компанія «КримТЕЦ» у складі Сімферопольської, Сакської та Камиш-Бурунської ТЕЦ − їх загальна номінальна потужність становить 145 МВт. Також є Севастопольська ТЕЦ − 33 МВт та альтернативна енергетика в складі сонячних і вітрових електростанцій встановленою потужністю близько 230 МВт і 100 МВт відповідно.
Спроби вирішити проблему дефіциту електроенергії в 2014 році за рахунок завезення з Росії 14 газотурбінних генераторів і 1500 дизель-генераторів загальною потужністю 600 МВт закінчилися сумно. До загальної мережі їх не підключили, використовувалися вони час від часу в екстрених випадках. До того ж частина дизель-генераторів пішла в небуття − їх сліди півострівна влада не може знайти і досі.
Сьогодні в Криму намагаються взятися до будівництва великої парогазової ТЕС на 470 МВт, правда, ще не вирішили, де саме − під Сімферополем чи під Севастополем. Плюс − планується прокладання силового кабелю по дну Керченської протоки, який повинен забезпечити до 850 МВт потреб півострова. Також у планах − використовувати модернізовані ТЕЦи «КримТЕЦ» і станції альтернативної енергетики.
У радянські часи потреби Криму в електроенергії були мінімальними − це був переважно сільськогосподарський регіон. У степовий Крим ішли лінії електропередачі з материкової України паралельно до Північно-Кримського каналу. А для Південного берега Криму (ПБК) було побудовано дві ТЕЦ − Сімферопольську та Севастопольську. Перша також підтримувала невеликий перетік на Південний берег від континентальних ЛЕП, а друга, в основному, забезпечувала військові об'єкти в Севастополі.
«Не будували там станції, тому що вони мали бути вугільними. А там не можна було будувати великі вугільні станції з міркувань екології. Коли розвинулися атомні технології, там планувалося побудувати Кримську атомну станцію − блок у Щолкіно. Вона б повністю забезпечувала півострів електроенергією. І до середини 80-х років минулого століття блок був уже на 80% готовий, але після Чорнобиля ввели мораторій на будівництво АЕС. Блок швидко розікрали», − розповідає енергетичну історію Криму Іван Плачков, екс-міністр енергетики України.
Потреби півострова в енергоресурсах почали активно зростати на початку 2000-х років, коли почався бурхливий розвиток ПБК. З'явився великий дефіцит газу та електроенергії. Бували ситуації, коли Південний берег повністю вимикали влітку в розпал курортного сезону, включаючи президентські дачі, коли президент там знаходився.
«У 2001-2002 роках була розроблена програма із забезпечення надійності електропостачання. Згідно з цим документом, реконструйовано опорну підстанцію при вході в Крим, посилено ЛЕП 330кВ, проведено реконструкцію Сімферопольської ТЕЦ, введено нову ділянку газопроводу, який забезпечував Севастопольську ТЕЦ. У Севастополі завжди був великий дефіцит газу», − згадує Плачков, додаючи, що до 2005-2006 років Крим вже був повністю забезпечений електроенергією за рахунок подачі з України.
Сьогодні в Криму збираються будувати нову ТЕС на газу, тільки незрозуміло − де. «Землю під електростанції і в Сімферополі, і в Севастополі відведено, технічні умови отримано. Закінчується проектування. Забудовник планує подати проект на експертизу в липні. Вийти він повинен у вересні-жовтні, і восени цього року ми плануємо розпочати потужні будівельно-монтажні роботи», − заявив «міністр ПЕК» Криму Сергій Єгоров. Водночас у Міністерстві енергетики Росії станцію назвали «Сімферопольською» і визначили їй термін завершення будівництва − березень 2018 року.
З технічної точки зору Іван Плачков не бачить жодних проблем. Каже, якщо ставити блоками по 30-35 МВт, то протягом року станцію на 100 МВт можна побудувати. Його розрахунки підтверджує і Олександр Харченко, генеральний директор Центру досліджень енергетики: «Вони хочуть станцію на 470 МВт, це займе 3,5-4 роки, але ніяк не два. При цьому треба розуміти, що росіяни не будували таких станцій багато років через те, що їм це було не потрібно».
Крім того, зазначає Харченко, будувати газові станції вигідно там, де є дешевий газ. Наприклад, таких станцій багато в США і Канаді. Навряд чи варто розраховувати на те, що це буде газ Чорноморського шельфу. «Я не знаю, яка наразі ситуація на «Чорноморнафтогазі», і навряд чи вам хтось в Україні сьогодні скаже, скільки вони добувають і яка в них собівартість. Але Україна ніколи не розглядала можливість будівництва газових ТЕС у Криму – це було абсолютно нерентабельно», – додає Харченко.
Навіть нелегітимний мер СевастополяОлексій Чалий днями публічно заявив, що на сьогодні в Криму «нерозв'язним питанням є паливне забезпечення ТЕС, роботу якої планують організувати на газу». Серйозні проблеми в «Чорноморнафтогазі» підтверджує і той факт, що, крім силового кабелю, до Криму з Росії планують прокласти і магістральний газопровід «Кубань – Крим». Він пройде Керченською протокою і має прокачувати 4 млрд кубометрів газу на рік, при тому що досі самому Криму потрібно було лише два. Будівництво займе два роки і коштуватиме 20 млрд рублів. При цьому «Газпром» уже самоусунувся від участі в цьому проекті.
Утім, за ці «керченські плани» споживачі Криму платитимуть уже тепер. Із 1 липня на них чекає підвищення цін на газ у середньому на 10%. Ті, хто споживає до 6 000 куб. м газу на рік, платитимуть 3 225 рублів за 1000 куб. м газу, або 1 290 гривень. Ті, у кого йде понад 6 000 куб. м газу, – 8 267 рублів за 1000 куб. м, або 3 307 гривень. У кримському «уряді» пояснюють нові тарифи ухваленням Федеральною службою з тарифів РФ рішення про збільшення оптової ціни на газ.
Зростуть для кримчан і ціни на електроенергію – у середньому на 15%. За споживання електроенергії до 150 кВт/год. на місяць тариф дорівнюватиме 1,44 рубля за 1 кВт/год., або 0,57 гривні, хоча сьогодні тариф становить 1,25 рубля, або 0,5 гривні. За споживання від 150 кВт/год. до 800 кВт/год. тариф буде 1,88 рубля, або 0,75 гривні. Старий тариф становить 1,64 рубля, або 0,65 гривні. За споживання понад 800 кВт/год. тариф буде 4,95 рубля, або 1,98 гривні, а нині тариф становить 4,31 рубля, або 1,72 гривні. Ці розцінки діятимуть до кінця 2015 року.
Утім, навіть якщо і проведуть газову трубу по дну Керченської протоки, чи буде реалізовано проекти з будівництва станції та силового кабелю – велике питання. І хоча Міненерго Росії обіцяє, що будівництво кабелю здійснять до жовтня 2016 року, проблеми проекту озвучив той же Олексій Чалий. До речі, він щиро вважає, що у Криму будують дві станції – і в Севастополі, і в Сімферополі.
«Було сформульовано концепт Міненерго: дві великі станції плюс перемичка з Краснодара 220 кіловольт – підводний кабель. Нині проект не реалізується. Крім того, виникло чимало запитань. Кабелю такого в Росії немає, його треба купувати, але не продають. Турбін таких у Росії немає, їх теж не продають», – повідомив Чалий, маючи на увазі дію міжнародних санкцій.
Іван Плачков назвав ідею з прокладанням силового кабелю в Керченській протоці рішенням політичним, а не економічним. Зазначивши також, що на пострадянському просторі такого досвіду немає, але він є в Європі та Скандинавії. «Тут потрібен кабель 330 або 500 кіловольт. При цьому треба заплатити величезні гроші таким компаніям, як Siemens, АВВ чи іншим, щоб вони зробили кабель. На проект потрібно не менш як $1 млрд, а строк окупності сягатиме 100 років», – уточнює експерт, додаючи, що життєздатність проекту прямо залежить від обсягу витрат, на які будуть згодні ініціатори. У Росії на цей проект поки що виділено 13,8 млрд рублів (трохи більш як $250 млн).
Олександр Харченко теж вважає, що прокладання силового кабелю з Росії до Криму – малореальний проект. Він також сумнівається і в тому, що буде побудовано парогазові ТЕС, і зазначає, що торік Крим мав намір звести аж три такі станції. І ось тепер залишилася тільки одна, і та – під питанням.
«Перспективи будівництва газових станцій у Криму, як і прокладання силового кабелю, вкрай сумнівні з двох причин. Перша – необхідність величезних інвестицій з погляду регіону. Друга полягає в тому, що законодавче майбутнє цього регіону, його приналежність виглядають вкрай спірними, щоб люди бізнесу були готові «закопати» гроші в розмірі $3,5–5 млрд. А саме стільки реально необхідно для того, щоб повністю покрити потреби Криму в електриці та теплі», – перераховує експерт наявні проблеми. Він зазначає, що паралельно необхідно будувати нові ЛЕП та підстанції для передавання електроенергії. Старі мережі не витримають таких потужностей.
Нелегітимна кримська влада, звичайно, всіляко підтримує глобальні проекти, але, схоже, сподівається тільки на те, що вже було зроблено за України. А саме – зношені кримські ТЕЦ та альтернативна енергетика, побудована за останні 4–5 років. Незважаючи на заяви компанії Activ Solar про те, що ще 2014 року вона законсервувала свої сонячні станції в Криму, російська преса повідомила, що «невідомі» власники погодилися знизити «сонячний» тариф з 14,5 рубля до 3,42 рубля. На той момент це було навіть нижче, ніж тариф для промисловості та деяких побутових споживачів. Станції працювали весь сезон.
Вони працюють і зараз. «Сонячна генерація дала змогу з урахуванням перетоків з України вивести з експлуатації теплову генерацію на 100%, щоб привести її до ладу. Ми закінчили ремонтні роботи на Сімферопольській ТЕЦ, завершуємо роботи в Саках. До вересня триватимуть роботи на Камиш-Бурунській електростанції. До осінньо-зимового періоду в нас усі теплові електростанції, зокрема й севастопольські, будуть готові до використання. Усе це завдяки тому, що в нас є альтернативна генерація в літній період», – пояснив «міністр ПЕК» Криму Сергій Єгоров.
За його словами, у пік активності сонячні електростанції у Криму виробляють щодня близько 210 МВт енергії (загальна встановлена потужність – близько 230 МВт). Завдяки їхній роботі в республіці вдається заощадити значну кількість газу. З меншою ефективністю працюють вітрові електростанції: за слабких вітрів цього літа вони виробляють щодоби близько 20 МВт (встановлена потужність – 100 МВт). До початку опалювального сезону «уряд» Криму очікує, що потужність ТЕЦ зросте з 145 МВт до 400 МВт. Але це далеко не ті 1200 МВт, які необхідні регіону.
А поки що Крим виживає виключно за рахунок перетоків з України, визнає Єгоров. Обмежень і затримок немає, Крим теж платить вчасно і повністю. Схоже, що, незважаючи на всі гучні заяви Москви та Сімферополя, рубильник від Криму ще довго перебуватиме в руках України.
