У Львові надуванням повітряних кульок вирішили запобігти насильству над жінками. На Львівщині в окремих секторах владної структури нема гендерного балансу. Із державного бюджету на 2018 рік зник спецфонд конфіскованих корупційних коштів. Місія журналістики у цифрову епоху повинна базуватись виключно на достовірності інформації, – вважає головна редакторка видання «Guardian».
Двотижневим перформансом проти насильства
У Львові триває Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», під час якої будівлю Львівської ОДА та Оперного театру підсвітили помаранчевим кольором. Щорічну акцію «16 днів проти насильства», яка відбувається впродовж 25 листопада – 10 грудня, ініціював у 1991 році Перший всесвітній інститут жіночого лідерства.
Організатори львівського дійства повідомили, що підсвітили будівлі, встановили парасольки у парку «На валах» і запускали у небо помаранчеві кульки, щоби привернути увагу львів’ян до проблем насильства проти жінок. Ініціатори зазначеного перформансу вочевидь не усвідомлюють, що надуванням повітряних кульок ще нікому не вдавалось нейтралізувати в суспільстві причини насильства.
У 1999 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію «А/54/598» щодо відзначення Міжнародного дня ліквідації насильства над жінками. Відтоді чимало води протекло руслами Полтви і Дніпра, насильство ще більше поглибилось, а в ООН лише висловлюють різні варіації стурбованості – звичайну, глибоку, обурену, роздратовану, розгнівану...
Феміністична емансипація
Після приходу до влади Дональда Трампа відбулась активізація жінок, які вирішили витіснити чоловіків із владних вершин, – повідомили у громадських організаціях «EMILY's List» і «She Should Run». За даними медіа ресурсу «Axios», до громадської організації She Should Run» звернулось 15000 жінок, а до «EMILY's List» 19000 жінок, які вирішили працювати в сфері державного управління та зайняти одну з державних посад. Більшість із цих жінок заявили, що прихід до влади президента Дональда Трампа став тією рушійною причиною, яка спонукала їх до рішення йти у владні структури. А ще й Іванка Трамп, радниця Білого Дому і дочка президента США, під час виступу в Токіо закликала міжнародну спільноту покласти край тенденції зменшення чисельності жінок, які працюють у галузях науки, технологій, інженерії або математиці.
У цьому світовому тренді феміністичної емансипації прем’єр-міністр України і собі заповзявся збільшити число жінок у Верховній Раді. Володимир Гройсман наголосив: «Структура українського парламенту щодо гендерної рівності дещо змінилась, але цього абсолютно недостатньо. Уряд почав запроваджувати правові інструменти досягнення гендерної рівності».
Якщо користуватись логікою, то керівник уряду мав би оперувати поняттям «гендерної доцільності», а не «гендерної рівності». Але якщо вже так хочеться крокувати в ногу зі світовими трендами, то хто зважатиме на логіку, яка не вписується у феміністичні суспільні течії.
Натомість на Львівщині тенденція гендерної рівності переросла у деформацію. Наприклад, у прес-службі Львівської міської ради питаннями комунікації з городянами займаються 2 дівчинки, у Львівському міськвиконкомі – 7 дівчаток та 1 хлопчик, у Львівській обласній раді – 3 дівчинки і 2 хлопчики, у Львівській ОДА – п’ять дівчаток і 0,5 хлопчика (один фотограф на всю адміністрацію). У Департаменті міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва ЛОДА – 1 хлопчик і 6 дівчаток. Наскільки така гендерна деформація позначається на якості функціонування перелічених структур інформації нема, оскільки відсутня паралельна чоловіча альтернатива й відповідні дослідження. Проте аксіома незмінна: світогляд, сприйняття і мислення прекрасної й сильної половин людства діаметрально протилежні.
Організована злочинність нищить бізнес
У рейтингу Світового економічного форуму щодо організованої злочинності Україна потрапила до топ-25 країн, де організована злочинність має вплив на бізнес. Інформацію про країни зібрали на підставі даних за 2015-2016 роки. Відповідно, країни отримували оцінки від фахівців за оціночною шкалою від 1 до 7 балів, де 7 означає, що організована злочинність не має впливу на бізнес, а 1 – що має на нього значний вплив.
До рейтингу увійшли 137 країн, а в ньому Україна посіла 113 місце із індексом 3,9 бала. Наша держава випередила у списку Тринідад і Тобаго (114 місце), Домініканську Республіку (115 місце), Італію (123 місце) і Перу (129 місце). Останнє місце в рейтингу посідає центральноамериканський Сальвадор із індексом 1,5 бала.
До рейтингу країн, де злочинність не має впливу на бізнес або цей вплив не визначальний, належать:
▪ Фінляндія – 6,8 бала;
▪ Норвегія – 6,6 бала;
▪ Оман – 6,6 бала;
▪ Ісландія – 6,5 бала;
▪ Сінгапур – 6,4 бала;
▪ Німеччина – 5 балів;
▪ США – 5 балів.
У державному бюджеті зник спецфонд
Із проекту державного бюджету на 2018 рік зник спеціальний фонд, на рахунки якого надходили кошти, конфісковані під час розкриття корупційних злочинів. Відтепер «корупційні» гроші, які повинні були спрямовувати на спеціально визначені напрямки (насамперед, оборонний), розчиняться на загальних казначейських рахунках.
Існування зазначеного спеціального фонду «Конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного і пов’язаного з корупцією правопорушення» передбачало, що повернення корупційних активів буде прозорим і підконтрольним для суспільства процесом. За відсутності такого механізму гроші будуть йти у загальний фонд державного бюджету, тобто, по суті, змішаються з іншими надходженнями, отож відстежити їхнє використання буде неможливо, – повідомила прес-служба Центру протидії корупції.
Ремонт доріг: мотивація економічна чи піарна?
Провайдер фінансової інформації «Bloomberg L.P.» пише, що українська економіка отримає певну стимуляцію з огляду на те, що в уряді мають намір відновити мережу українських доріг, яка знищилась після розпаду СРСР. Українські чиновники, зокрема прем’єр-міністр Гройсман, намагаються задобрити виборців перед голосуваннями 2019 року, скеровуючи безпрецедентні суми на ремонт доріг, які в останньому звіті «Global Competitiveness Report» названі найгіршими в Європі. Отож деякі політологи вважають, що «все це нагадує передвиборчий піар».
Інвестиції сягнуть 1,4% від ВВП України, що в чотири рази більше, ніж Київ витратив під час підготовки до чемпіонату «Євро-2012». Експерти «McKinsey Global Institute» вважають що кожен долар, витрачений на інфраструктуру, в довгостроковій перспективі може принести економіці України додаткові 20 центів за рахунок підвищення продуктивності. Від 2015 року було відремонтовано тільки 3600 кілометрів доріг, що становить лише 1,3% від загальної кількості, а щорічна вартість ремонтних робіт на автошляхах України оцінюється у 60 мільярдів гривень.
Організація «The World Economic Forum» представила щорічний рейтинг країн світу за якістю дорожнього покриття, який оцінюють за 7-бальною шкалою. За даними організації, найкращі дороги має Франція, яка отримала найвищу оцінку – 6,5 бала, а 2-ге і 3-тє місце посіли ОАЕ та Сінгапур. До топ-10 країн потрапили Португалія, Оман, Швейцарія, Австрія, Гонконг, Фінляндія і Німеччина.
Україна займає 137 місце у рейтингу 144 країн світу. Нижче нашої країни знаходяться Монголія, Гвінея, Румунія та Гаїті. У 2016 році Україна була на 134 місці, але тоді до рейтингу входили тільки 138 країн.
Місія журналістики у час світової кризи
Катаріна Вайнер, головна редакторка видання «Guardian», написала лонгрід про те, що необхідно робити ЗМІ із настанням нової епохи – «світу, який втратив форму». Вайнер розповіла про основні віхи історії «Manchester Guardian» – ліволіберальної газети, яку в 1821 році заснував у Манчестері Джон Едвард Тейлор після жорстокого розгону демонстрантів, які вимагали загального виборчого права. Ця подія увійшла в історію як «пітерлоо» і стала в Англії початком кінця старих порядків.
Здавалось, що винахід «всесвітньої павутини» у 1989 році повинен був відкрити двері в нову інформаційну епоху – вільну, інклюзивну та гіпероб’єднану. Інтернет повинен був перетворити розлогий світ на одну велику «міську площу», де можна обговорювати і вирішувати проблеми всіх і кожного. Однак відкрита суспільна мережа принесла не тільки нові можливості, а й нові загрози: технологічний прорив відкрив двері для всіляких ненависників, фашистів, расистів, шовіністів, екстремістів, які продукують тролінг або інші типи публічної істерії.
Перехід до цифрових технологій і поширення соціальних мереж змінили бізнес-модель журналістики. Емілі Белл, британська медіадослідниця, наголосила: «Якщо раніше у нас були пропаганда, прес-релізи, журналістика і реклама, то тепер існує тільки контент».
Великі обсяги інформації призвели до інформаційного перевантаження людей. Довіра читачів до ЗМІ досягла історичного мінімуму (не в останню чергу через те, що журналісти зблизились із істеблішментом, зайнявши привілейоване становище в суспільстві), а це значить, що ЗМІ необхідно змінитись, аби знову заслужити втрачену довіру.
Катаріна Вайнер дійшла висновку, що, незважаючи на кризу в суспільстві, заперечувати проблеми або впадати у відчай нема сенсу. Необхідно спокійно сприйняти той факт, що майбутнє – невідоме. Отож потрібно чесно аналізувати виникаючі ситуації, ставити їх у контекст суспільного інтересу і намагатись осмислити те, що відбувається з метою отримання достеменного рішення. Як свого часу зробило видання «Manchester Guardian», коли зайняло чітку громадянську позицію щодо двох найгостріших тогочасних суспільних питань: підтримало незалежне керівництво Ірландії і виступило проти колоніальної політики Британської імперії.
Ярослав Левків
