Слухай онлайн
Політика

"Голос" Вакарчука та Галичини в парламенті

До позачергових парламентських виборів залишилось трохи більше місяця. Практично всі партії, не чекаючи рішення Конституційного Суду, почали активно готуватися до волевиявлення. Одну з найяскравіших кампаній наразі веде партія "Голос".

Команда Вакарчука потужно розкручується в медіа та соцмережах, їздить Україною з концертами, знаходить союзників та нарощує рейтинг. До слова, «Голос» - чи не єдина партія, підтримка якої зростає. Соціологи припускають, що Вакарчук і Ко під кінець кампанії зможуть «з’їсти» старожилів ЄС та «Батьківщину», втім «Слуга народу» та «За життя» залишаться недосяжними.

Трохи історії

Партія «Голос» є наймолодшою серед усіх серйозних гравців нинішніх виборів – за кілька днів їй виповниться лише місяць. Вакарчук та команда розуміли, що не встигнуть зареєструвати партію до виборів, тому використали класичний метод вітчизняної політики – перейменування старої політсили. Плече «Голосу» підставила «Платформа ініціатив», яка була створена в 2015 році представниками малого та середнього бізнесу Київщини. Як говорять у команді Вакарчука, хлопці з партії «прийшли і сказали: «У нас є політична сила, нас цікавить рівень Києва 2020 року. Якщо ви нас підтримаєте, це буде наш вклад у командну роботу». До слова «Платформа ініціатив» раніше не брала участі в виборах – ні місцевих, ні парламентських.

Що стосується Святослава Вакарчука, то перший етап його політичної кар’єри розпочався у період Помаранчевої революції. Він активно підтримував її лідера Віктора Ющенка та став нардепом від його партії «Наша Україна» на позачергових виборах до парламенту в 2007 році. Тоді Вакарчук отримав 15-те прохідне місце в списку, проте в Раді протримався трохи більше року. Причина: розчарування. «Полiтичне життя держави звузилося до безжальної сутички за владу. Її жертвами стають не лише моральнi принципи, а й нацiональнi iнтереси», - казав тоді Вакарчук.   

Другий етап кар’єри Вакарчука-політика розпочався в 2016 році. Проте сам артист тоді залишався пасивним і жодними чином не коментував імовірне повернення у велику політику. Проте цю тему активно розвивали медійники, будуючи припущення та теорії. Підставою для цього стало звернення Вакарчука до екс-президента Порошенка під час нагородження першого орденом Свободи. У промові артиста звучала доволі жорстка критика влади. Вакарчук апелював до відсутності змін та закликав тодішню владу сприйняти його слова серйозно.

Це було в січні 2016 року. Вже в березні того ж року Вакарчук мав понад 12% рейтингу. Впродовж 2016 та 2017 його підтримка коливалася в межах 5-10%. Те ж саме можна було спостерігати і минулого року, проте ближче до виборів рейтинг Вакарчука знизився до 3%. Тоді ніхто достеменно не знав, чи йтиме фронтмен «Океану Ельзи» в політику, втім, він доволі вдало підігрівав інтерес до цієї теми багатозначними виступами на різних форумах, де то заперечував чутки, то давав надії. Інтрига трималася аж до кінця січня 2019 року, коли Вакарчук сказав, що на вибори не йде. Вже згодом тоді ще кандидат у президенти Зеленський зізнався, що поступився б місцем Святославу, проте це було не більше, ніж піар-хід.

Західний фронт

Будь-якій новоствореній партії необхідні союзники. «Голос», як мінімум, планував знайти двох. Одразу ж після створення партії, команда Вакарчука кинула клич двом незаплямованим та молодим (у порівнянні з рештою) партіям – Українській Галицькій Партії та «Силі людей». Перші закривали б Західну Україну, другі – Схід та Південь. «Голосу» ж залишались би Центр з Києвом.

Але, як ми знаємо, «Сила людей» пішла на вибори самостійно і наразі збирає гроші на заставу до ЦВК (поки зібрано трохи більше половини), а УГП все-таки пішла на об’єднання.

Галицьку партію доволі складно назвати серйозними та впливовим союзником на Заході – політсила має критично мало депутатів у місцевих радах, а її осередки є навіть не у всіх західних областях. Тим не менш, з-поміж решти західноукраїнських партій, а це ВО «Свобода» та «Самопоміч», яка невдовзі знову такою стане, УГП має найчистішу репутацію. Проте і їх не оминали скандали. Найгучніші стосуються нібито сепаратистського характеру партії та зв’язків деяких партійців із сектою догналітів. Проте це минуле партії – зараз же УГП завоювала імідж прогресивної демократичної партії, хоча ідеологічно визначає себе як політсилу християнських консерваторів.

У партійному списку «Голосу» найвище розмістився Роман Лозинський (№15), який раніше очолював УГП, а зараз став координатором партії Вакарчука на Львівщині; далі йде Юлія Гвоздович (№36), депутатка ЛМР; за нею під номером 49 – Богдан Панкевич, співзасновик УГП. Для формування партійних списків «Голос» використовував 10 вимог-критеріїв.

У Львівській області «Голос» силами Галицької партії закриває п’ять одномандатних округів: №115 (Наталія Піпа), №118 (Галина Васильченко), №119 (Олег Шиба), №122 (Віталій Андрейко), №123 (Тарас Чолій).

Кілька слів про ідеологію

Партія «Голос» ідентифікує себе як демократичну, правоцентристську та проєвропейську політичну силу. Таке ідеологічне спрямування не нове в українській політиці. Під подібні критерії підпадають і ЄС Порошенка, і «Самопоміч», і УДАР.  

«Голос» виступає за лібералізацію економіки та зменшення ролі чиновника в житті українців. У програмі партії є популярні положення про ПнВК, ринок землі, рівні умови для бізнесу, приватизацію держпідприємств та інші. Як зазначив коментарі Гал-інфо координатор «Голосу» на Львівщині Роман Лозинський, ключова ідеологічна позиція партії: не людина в кулаці держави, а держава на долоні людини. «Це означає, що в центрі прийняття рішень у всіх сферах є ключовий інтерес людини, а не аморфні та відірвані від реальності інтереси держапарату. В економіці ми виступаємо за зменшення впливу олігархів. Для вирішення цієї проблем «Голос» запропонує конкретний пакет законопроектів аби зменшити монопольний вплив великих екомічних груп».

Яка ситуація зараз?

Останні заміри електоральних вподобань українців показують, що «Голос» впевнено потрапляє до парламенту – фактично усі авторитетні соціологічні дослідження дають цій партії більше 6% підтримки. Вакарчук з командою залишають позаду більш досвідчені партії «Громадянська позиція», «Самопоміч», РПЛ та «Сила і честь». У той же час «Голос» має всі шанси обігнати «Батьківщину» та ЄС, а також нав’язати боротьбу за третє місце «Опозиційній платформі – За життя».

Для багатьох виборців «Голосу» ця партія розглядається як альтернатива «Слузі народу», в якій вони бачать загрозу та проросійський реванш. Проект Вакарчука зібрав у команді чимало незаплямованих нових обличь, що є також противагою розпіареним фахівцям з партії Зеленського.

Політолог Любомир Скочилася вважає, що «Голос» має непоганий електоральний потенціал. Зокрема, за рахунок тих виборців, які на виборах Президента, не голосували взагалі або вимушено обирали Порошенка чи Зеленського.

«Якщо говорити про регіони, то «Голос» очевидно має велику перспективу для нарощування на Заході. По-перше, через те, що Вакарчук чітко позиціонується як україноцетричний, проєвропейський політик. Як на мене, через це серед потенційного електорату «Голосу» можуть опинитися виборці, які у випадку відсотності проекту Вакарчука, були б змушені голосувати за проект Порошенка – Європейську Солідарність», - зазначив політолог.  

На його думку, також потенційними виборцями «Голосу» можуть бути прихильники «Самопомочі» та «Громадянської позиції».

«Досить сприятливим електоратом для залучення можуть стати також виборці «Самопомочі», яка відходить на другі-треті позиції. Крім того, перпеспективи «Громадянської позиції» після чергової поразки їх лідера Гриценка, є теж не дуже райдужними, тому певна частина цього електорату може відійти до Вакарчука», - додав Любомир Скочиляс.

За його словами, «Голос» може повторити успіх «Самопомочі» у 2014 році, тобто набрати близько 10%, адже поки що політсила Вакарчука веде кампанію без серйозних промахів та прорахунків.

«Якщо ситуація буде розвиватися в такому ключі, то на 10% підтримки «Голос» може розраховувати. У такому разі можна говорити про підсумковий результат виборів, де першою буде однозначно «Слуга народу», другою «За життя», а третьою партія «Голос». Можливо, політсилі Вакарчука вдасться скласти конкурнеції проекту Медведука, але зрозуміло, що в електоральній ніші, вони абсолютно протилежні», - спрогнозував політолог.

Нагадаємо, вчора Святослав Вакарчув відвідав Львів та дав концерт на проспекті Свободи.

З'явились вражаючі фото концерту Святослава Вакарчука у Львові

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");