На Вінничині хліб один із найдешевших в Україні. В цьому "плюс" для споживачів. Але це відбивається на виробниках хліба, бо вони недоотримують кошти для інвестування в обладнання, технології, логістику. І це має негативні наслідки для всієї галузі.
"Вартість хліба складається з сировини на 33 відсотки, енергоносіїв – 6%, зарплати виробничого персоналу – 3%, накладних витрат – 18%, витрат на збут – 16%, по 7 відсотків – фінансових витрат, відрахувань податків до бюджету, націнки магазину, і 3% – прибутку підприємства, – розповідає комерційний директор ВП "Вінницяхліб" Ігор Юдін. – Загалом, підвищення цін на хліб офіційним виробникам не вигідне, адже кожне зростання спричиняє падіння продажів на стільки ж відсотків. На ринку є багато дешевших підробок на які можуть переходити споживачі. Тому відповідальні виробники намагаються втримувати ціни. Зараз ми робимо розрахунки щодо того на скільки доведеться піднімати ціни через ріст мінімальної зарплатні. Попередні дані, що це можливо в межах 3-5 відсотків.
Щодо обсягу хліба, який випускається в країні, то Держстат обліковує великих промислових виробників, а це лише третина ринку. За даними статистики українці щодня споживають 70 гр хліба, хоча біологічна норма передбачає 240 гр. Відповідно експерти стверджують, що реальний річний обсяг ринку хліба складає 3,5-3,7 млн. тонн хліба. При цьому щороку спостерігається незначне його скорочення пов'язане зі зменшенням чисельності населення та ощадливішим споживанням.
Змінились і смаки українців. Тепер співвітчизники вживають більше різноманіття хлібів. Згідно з опитуваннями "Вінницяхліб" близько половини споживачів знають назви виробів, які вони хочуть придбати, решта купують за принципом "чорний-білий-батон". До того ж більшість в регіонах вже традиційно довіряє заводському хлібу.
