В Українському інституті національної пам’яті повідомляють, що лише 908 населених пунктів в Україні на цей момент потребують перейменування у межах дії закону про декомунізацію.
За словами представника Українського інституту національної пам’яті Богдана Короленка, до інституту надійшло близько трьохсот звернень від органів місцевого самоврядування щодо роз’яснень суперечливих питань перейменування, зокрема, щодо того, чи мають бути замінені конкретні топоніми.
В інституті національної пам’яті обробили кілька тисяч прізвищ із поданих звернень щодо того, чи підпадають ці прізвища під дію закону про декоманізацію.
«21 листопада вступає, так би мовити, перший дедлайн, коли мають бути перейменовані назви тих населених пунктів, які підпадають під декомунізацію. І другий момент, щодо топоніміки назв вулиць, майданів, скверів, парків – так само мають бути вже перші результати перейменувань до 21 листопада», – зазначає радник голови Українського інституту національної пам’яті Олександр Зінченко.
В інституті національної пам’яті зауважують, що процес декомунізації досі незрозумілий багатьом громадянам.
«На громадських обговореннях має бути сформульована пропозиція щодо нової назви і відповідно міська, сільська, селищна рада до 21 листопада має ухвалити рішення про перейменування. Якщо цього не робить рада, то після 21 листопада у тримісячний термін це має зробити відповідно сільський, селищний, міський голова», – зазначає Короленко.
У квітні 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів та про заборону пропаганди їхньої символіки», у травні його підписав президент України Петро Порошенко. Одні з перших перейменувань: Дзержинськ перейменували на Торецьк, Артемівськ – на Бахмут.
