Починаючи від 4 квітня фахівці відділу аварійної готовості та радіаційного моніторингу Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки та інші наукові установи України та Європи здійснюють спостереження за радіаційною ситуацією у зв’язку із пожежею у Зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення.
ДНТЦ ЯРБ за цей час було проведено ряд оперативних прогнозних оцінок щодо розповсюдження потенційно забрудненої хмари із зони загоряння у ЗВіЗБ(О)В за вихідними даними, наданими Державним агентством з управління зоною відчуження та Державною службою з надзвичайних ситуацій, а також і численними даними метеорологічного прогнозу. Моделювання в масштабах відстаней до 200 км проводилось за допомогою спеціального модулю лісових пожеж системи підтримки прийняття рішень RODOS, що включає в себе інформацію по забрудненню території ЧЗВ та типам рослинності.
Колеги із Інституту ядерної та радіаційної безпеки Франції (IRSN) здійснили ряд власних досліджень потенційного радіаційного впливу пожежі у глобальних просторових масштабах та опублікували на офіційному сайті звіт, ознайомитися з яким можна за посиланням. Радіоактивний викид оцінювався шляхом зворотного моделювання (використання доступних вимірювань) впродовж періоду з 3 по 12 квітня 2020 року, моделювання дисперсії тривало до 14 квітня 2020 року.
У звіті, зокрема, IRSN визначив рівні активності у повітрі, які можуть бути виявлені у Франції через рух повітряних мас, забруднених під час пожеж у Чорнобильській зоні відчуження. Також у ньому надано оцінку радіологічних впливів як для України, так і для сусідніх країн. У дослідженні також надано підтвердження того, що, незважаючи на вищі, ніж зазвичай, активності цезію-137 (які, втім, знаходилися нижче допустимого рівня), які спостерігалися у повітрі Києва протягом пожежі, жодним чином не позначаться на здоров’ї населення.
