Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин заявив, що Кабінет міністрів України погодив можливість вивезення вугілля із Донецької і Луганської областей (зони АТО) на підконтрольну українській владі територію через Росію: «Йшлося про вивезення через Росію. Є таке питання. Був проголосований позитивно».
Коментує член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
«Прогресуюча криза та балансування на межі колапсу в електроенергетичній галузі змушує уряд шукати виходи із ситуації. Раніше було ухвалено рішення про імпорт електроенергії із Росії. Перша декада серпня засвідчила, що протягом місяця Україна отримає із Росії близько 0,5 млрд. кВт-год і бюджет заплатить за це 1 млрд грн.
Тепер рішення стосується поставок вугілля із неконтрольованих територій Донецької і Луганської областей (зони АТО) на підконтрольну Україні територію через Росію. Фактично уряд України підтримує вивіз вугілля із своєї наразі неконтрольованої території на територію іноземної держави (Росія). Такі факти мали місце раніше і вони закономірно засуджувалися і називалися контрабандою. Нині ж це буде узаконена контрабанда. До того ж такий шлях доставки вугілля буде означати його подорожчання для ТЕС.
При цьому в урядовців стався напад амнезії і вже ніхто не згадує як протягом останнього року категорично відкидалася співпраця із Росією. Згідно ухваленого рішення для уряду України кращим партнером є Росія, аніж так звані формування «ДНР» і «ЛНР».
Водночас, не виключено, що ухвалення рішення про транзит вугілля через Росію може виступити фактором тиску на компанії, які сьогодні постачають вугілля із неконтрольованих територій Донецької і Луганської областей (зони АТО). І це може призвести до зміни власників цих компаній. Фактично мова йде про подальший переділ ринку енергетики.
При цьому дивує пасивна позиція Міненерго у налагодженні поставок вугілля, яке видобувається на неконтрольованих територіях. Як наслідок посилюється дефіцит вугілля антрацитової групи на ТЕС і фактично припинилося накопичення вугілля на зимовий період. Аргументи щодо збільшення використання вугілля через спекотну погоду не є адекватними. З таким підходом взимку Міненерго буде нарікати на морозну погоду і тим самим шукатиме для себе оправдання. Також пасивна позиція влади спостерігається і в «замороженій» проблемі тарифів для ТЕС.
Отож, замість того, щоб вирішувати проблему доставки вугілля із неконтрольованого Донбасу та спробувати тим самим вирівняти баланс енергосистеми, ситуація лише погіршується. Фактично вже зараз проблема вугілля вийшла за рамки «мінських домовленостей». І проблеми уряду щодо підготовки до опалювального сезону можуть підштовхнути реалізацію окремого або додаткового формату «мінських угод» для вирішення питання поставок вугілля та дефіциту електроенергії.
