Гал-інфо за допомогою матеріалів Єдиного державного реєстру судових рішень проаналізувало судову практику львівських судів щодо притягнення до відповідальності громадян за порушення правил карантину.
Поки що суцільний «пшик»
За наявною інформацією, станом на 7 квітня в судовий реєстр було внесено 14 постанов місцевих судів Львівської області про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 (порушення правил щодо карантину людей) Кодексу України про адмінпорушення.
Водночас в усіх випадків дані справи закінчились пшиком.
Половина з них були повернуті судами до відділів поліції для доопрацювання, враховуючи, що протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 не відповідали вимогам Кодексу України про адмінпорушення. Загалом постанов з таким мотивуванням було винесено сім.
Ще одна причина - суди відмовляли в притягненні до адміністративної відповідальності особи за ст. 44-3 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення або у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Таких постанов було винесено шість.
В одному випадку суд постановив звільнити особу від адміністративної відповідальності «у зв`язку з малозначністю та оголосити їй усне зауваження».
Із текстів постанов також вбачається, що при складанні протоколів представники поліції досить часто допускали системні порушення (у тому числі не долучали до матеріалів справ жодних доказів) та ініціюювали неправомірне притягнення осіб до відповідальності.
Звертає на себе на увагу й те, яким чином (за допомогую яких доказів) вдалося «викрутися» фігурантам деяких справ.
Коли фотодоказ правопорушення виявився неналежної якості
25 березня суддя Сихівського райсуду Львова Рудаков І.П. закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо львів’янина, інваліда 111 групи, протокол щодо якого за ст. 44-3 КупАП було складено 20 березня.
Із матеріалів справи вбачається, що даний громадянин у місті Львові по вулиці Угорська, 12 у невстановленому місці здійснював торгівлю сільськогосподарськими продуктами із власного автомобіля марки «Форд Транзит», «чим порушив п. 2.1.15 протоколу № 9 позапланового засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайної ситуації від 18.03.2020».
Водночас у суді «підозрюваний» вину у вчиненому правопорушенні заперечив, заявивши, що торгівлі не здійснював, а продукти привіз під замовлення громадянці міста Львова.
Приймаючи рішення закрити справу «у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення», суд також врахував пояснення вищеназваної громадянки, яка підтвердила, що сільськогосподарські продукти під її будинок за місцем проживання були привезені під попереднє замовлення.
Окрім того, судом було досліджено фотокопію, «на якій зафіксовано автомобіль і невстановлену громадянку». У результаті суд дійшов висновку, що на дослідженій фотокопії, зокрема, «не відображено усі обставини цього правопорушення, адже така є нечіткої якості, із неї не вдається встановити чи автомобіль належить громадянину, який має відношення даного адміністративного правопорушення».
Загальний висновок суду полягає в тому, що факту стихійної торгівлі у процесі розгляду справи (із представнених суду доказів) встановлено не було.
Як переконати суд в тому, що ти є покупець у своєму магазині
02 квітня суддя Бродівського райсуду Львівської області Петейчук Б.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КупАП відносно місцевої жительки, фізичної особи-підприємця, постановив закрити провадження у справі «у зв`язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення».
Судячи із постанови, дану підприємницю звинувачували в тому що вона, будучи продавцем в магазині будівельних товарів «Оселя» в м. Броди, не припинила 25 березня роботу вказаного магазину та здійснювала торгівлю, «чим порушила вимоги підпункту 3 п. 2 Посанови КМУ №211 від 11.03.2020, тобто порушила правила карантину людей».
У судовому засідання «правопорушняця» вину не визнала. Пояснила, що у свій магазин «Оселя», який у зв`язку із карантином не працює, прийшла, оскільки змушена «підтримувати чистоту, а також слідкувати за схоронністю товару в магазині». Окрім того, підприємниці вдалося переконати суд в тому, що вона не здійснювала прийом відвідувачів. А єдиний відвідувач мазагину «Оселя», якого зафіксували правоохоронці, відвідувачем в розумінні Постанови КМУ №211 від 11.03.2020 не являвся, а виконував лише роль кур`єра з доставки товару покупцеві, що згаданою постановою не заборонено.
Суд, до речі, також повірив в те, що цим покупцем була сама підприємниця. А кур`єр, що під`їхав велосипедом до приміщення магазину, доставляв придбані нею необхідні будівельні метеріали «до неї додому» для ремонтних робіт «у належній їй літній кухні»...
А відтак суд резюмував:
«Відповідно до обставин цієї справи, які встановлені судом, ФОП ОСОБА_1 25.03.2020 не здійснила прийом відвідувача покупця, оскільки сама являлась покупцем у своєму магазині. Очевидно, що фізична особа, яка одночасно є і продавцем і суб`єктом господарювання фізичною особою підприємцем, при купівлі товару у своєму магазині, в час перебування на своєму робочому місці, не може вважатися відвідувачем свого ж власного магазину».
Як відомо, з 17 березня 2020 року є чинною нова редакція Кодексу про адміністративні правопорушення: кодекс доповнено статтею 44-3, яка встановлює відповідальність за порушення правил карантину людей.
Штрафи за порушення карантину, санітарних правил і рішень місцевої влади з питань боротьби з інфекційними хворобами становлять від 17 до 34 тис. грн для громадян і від 34 до 170 тис. грн – для посадових осіб.
