Ув’язнення строком від 10 до 15 років з конфіскацією майна - таке покарання можуть отримати палії сухої рослинності.
Відповідно до змін у Кримінальному кодексі України, ухвалених у березні 2022 року, навмисні підпали, зокрема і сухостою, тепер також належать до переліку злочинів, які вчинені “з метою ослаблення держави або інших дій, спрямованих на знищення людей чи завдання шкоди їхньому здоров’ю”. Про це в коментарі Гал-інфо розповів перший заступник начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області Валерій Вітковський.
Відповідальність за такі підпали є кримінальною і передбачає покарання у вигляді ув’язнення строком від 10 до 15 років з конфіскацією майна.
“Навмисні підпали у часі війни становлять додаткову небезпеку, відволікають від виконання бойових завдань рятувальників, військових і правоохоронців і знижують обороноздатність країни”, - пояснив небезпеку підпалів Валерій Вітковський.
Окрім цього, у Кодексі України про адміністративні порушення визначено розміри штрафів за самовільне випалювання рослинності або її залишків. Зокрема:
- за порушення вимог пожежної безпеки в лісах становить від 1530 до 15 300 грн;
- від 2060 до 6 120 грн для громадян та від 15 300 грн до 21 420 грн для посадових осіб;
- за ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, розмір штрафу становить від 6 120 до 12 240 грн для громадян та від 21 420 до 30600 грн для посадових осіб відповідно.
Валерій Вітковський зазначив, що до контролю за дотриманням усіх норм у питанні збереження довкілля доцільно залучати представників територіальних громад.
“У цьому напрямку важливою є активна участь органів місцевого самоврядування, оскільки вони швидко можуть реагувати на такі випадки та мають більше шансів встановити особу порушника: є можливість спіймати на місці вчинення порушення, є відомості про власника земельної ділянки, переважно порушення вчиняють місцеві мешканці”, - пояснює Валерій Вітковський.
Слід пам’ятати, що спалювання сухостою призводить до викиду в середовище шкідливих речовин: пилу, оксидів азоту, важких металів тощо. Зокрема, 1 тонна тліючого листя дорівнює 30 кг чадного газу. Окрім забруднення повітря, яке може спричиняти респіраторні та онкологічні захворювання у людей, процес горіння призводить до зниження родючості ґрунтів, загибелі тварин, руйнування їхніх домівок.
“Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років. Гинуть не тільки мікроорганізми, але й знищуються гнізда птахів, різні види тварин, плазунів тощо”, - зазначив пан Валерій.
Раніше Гал-інфо писало, що про заборону спалювання трави нагадує громадянам управління адміністрування та розвитку громад Львівської міської ради. А з початку цього тижня випадки підпалювання сухостою зафіксували також у Малих Грибовичах та у Дублянах.
