«Міністр охорони здоров'я ЛНР» Лариса Айрапетян відверто ігнорує розпорядження очільника самопроголошеної ЛНР» і за сумісництвом коханця Ігоря Плотницького. Про це, з джерел наближених до керівництва самопроголошеної республіки, стало відомо аналітичному відділу ГІ «Права Справа».
Свого часу Плотницький видав розпорядження, згідно з яким «міністерство охорони здоров’я», яке очолює Лариса Айрапетян, мало надати йому список дітей з онкологічними захворюваннями, які залишилися на тимчасово окупованих територіях Луганщини. Відповідальною за укладення цих списків було призначено Хавриль Анну Олександрівну. Але, незважаючи на це розпорядження, списки не були укладені. Через це Плотницький потрапив у неприємну ситуацію – він домовився в Росії про лікування онкохворих дітей, але, оскільки списків не надав, то мав не кращий вигляд перед російськими кураторами.
Сама пані «міністр» відчула себе повною володаркою становища. Дійшло навіть до того, що під час засідання «Ради міністрів» у відповідь на зауваження Плотницького Айрапетян зробила те, чого не дозволяється жодному з діючих «міністрів» - вступила у публічну дискусію на підвищених тонах зі своїм «шефом». Здивувавшись, наскільки у Айрапетян зірвало дах від безкарності, Плотницький змушений був осадити її досить різко.
Після цього публічного конфлікту було опубліковане повідомлення Плотницького про відкриття «гарячої лінії», куди б могли телефонувати батьки онкохворих дітей. Плотницький звернувся до батьків з проханням телефонувати на цю лінію: «Будь ласка, звертайтеся, ми можемо допомогти, допомогу в лікуванні дітей надасть Російська Федерація». Таким чином, після відвертого саботажу з боку «міністра охорони здоров'я» щодо виконання розпорядження «глави ЛНР», будуть укладатися списки дітей для лікування на території РФ.
Аналітичний відділ ГІ « Права Справа» вже неодноразово повідомляв про те, що Айрапетян, користуючись «допуском до тіла» глави самопроголошеної «республіки», перепродує на території України ліки, які надходять з Росії з т.зв. «гуманітарними конвоями». Тепер вона публічно виявила неповагу до очільника «ЛНР», і все одно залишилася в своєму «міністерському» кріслі.
Чи не варто «міністрам» ЛНР ввести нову посаду в «уряді республіки» - коханка Плотницького, щоб все було зрозуміло без зайвих церемоній?
В цілому ситуація складається логічно – у самопроголошеній «республіці» все має бути саме так, тому що не йдеться про справжню, легітимну владу. Шкода тільки, що життя і здоров'я хворих на онкологію дітей з Луганщини залежить від примх «першої леді ЛНР».
Д. Снєгирьов
