Чого очікувати від чергового "пришестя" термінатора? Чому вихід на екрани фільму про Емі Вайнхаус супроводжується публічною сваркою? Який скарб приховувала придбана на аукціоні картина? Про це і не тільки – в огляді західної преси.
Термінатор повертається
За кілька днів до світової прем'єри фільму "Термінатор: Генезис" (п'ятої частини кіноепопеї про війну людей і кіборгів) New York Times публікує інтерв'ю з виконавцем головної ролі Арнольдом Шварценеггером.
Видання характеризує його як актора, який вміє майстерно перевтілюватися – з бодібілдера в зірку бойовиків, а потім в політика. "Термінатор: Генезис"
Але цього разу "пан Шварценеггер натиснув кнопку "Пауза" на перевтіленнях, знову вдягнув сонцезахисні окуляри, шкіряну куртку та армійські чоботи і повернувся у знайомий світ вибухів і крилатих висловів", як от "I'll be back" ("Я повернуся") або "Hasta la vista baby" ("До зустрічі, крихітко").
Шварценеггер каже, що його нова-стара роль стала можливою лише після завершення губернаторської каденції – багато років він не міг поєднувати політику і кінематограф.
Перед зйомками йому довелося добряче напружитись – "я хотів мати таку ж вагу, як і в 1984 році… довелося працювати вдвічі тяжче, щоб повернутися до старого розміру".
Незвичним для себе досвідом актор назвав сцену у новому фільмі, де він вступає у двобій із самим собою – точніше, зі своєю комп'ютерною копією з першого "Термінатора", та ще й без жодного одягу. "Це було щось божевільне", – зізнається Шварценеггер.
Він також планує знятися в продовженні "Конана-варвара" – стрічки, яка дала старт його успіху у кіно.
Чесно про Емі
Газета Independent пише про суперечку, яка точиться між батьком легендарної британської виконавиці Емі Вайнхаус і режисером Асіфом Кападіа, який зняв про співачку документальний фільм.
Мітч Вайнхаус погодився взяти участь у стрічці, яка поєднує архівне відео та інтерв'ю з понад сотнею людей, саме тому, що "за кермом" мав бути Кападіа, який встиг себе зарекомендувати як талановитий документаліст.
Втім, побачивши кінцеву авторську версію, він через адвокатів висунув вимогу, щоб у фільмі змінили акценти. На його думку, режисер зобразив його антигероєм – як людину, яка частково винна у алкогольній і наркотичній залежності Емі, що й призвело до її загибелі.
Кападіа погодився на незначні правки, які, щоправда, не задовольнили батька співачки.
Але режисер відкидає критику і запевняє, що стрічка, прем'єра якої запланована на початок липня, вийшла чесною.
"Як тільки ви читаєте слова пісень, то розумієте, що там - усі відповіді. У фільмі нема нічого, чого немає в піснях", – каже Кападіа.
А ще, додає він, у кіно – багато гумору, адже головна героїня, на його погляд, була людиною веселою, дотепною і розумною.
Пастельний "триптих"
Guardian розповідає про лондонського галериста Джонатана Гріна, який, придбавши на паризькому аукціоні дві картини, не знав, що насправді їх три.
2014 року він став власником двох рідкісних пастелей знаного французького імпресіоніста Клода Моне. Але згодом у підставці до однієї з робіт знайшов іще одну пастель, теж Моне - зображення пристані з маяком у нормандському містечку, де пройшло дитинство митця.
Дослідниця Сюзан Морріс каже, що ця "віртуозна" картина – неабияка знахідка: "Дуже незвично побачити в одному місці одразу три пастелі Моне. Їх не так уже й багато".
Усі три роботи будуть виставлені на мистецькому ярмарку "Шедевр 2015" у Лондоні, де їх сподіваються продати за майже півтора мільйони фунтів.
У виставковому каталозі про несподівану знахідку написано, що Моне художніми засобами зобразив "насичене вологою й блакиттю світло узбережжя".
Оплата посторінкова
Газета Daily Telegraph іронізує з рішення інтернет-гіганта "Амазон" платити незалежним письменникам авторські відрахування не за окремо взятий твір, придбаний в мережі користувачами електронних книг, а за кількість сторінок, які врешті-решт будуть прочитані.
Видання у жартівливій манері пропонує поширити такий підхід до оплати письменницької праці на всю літературу. А ще додає, що майстрам слова на кшталт Джеймса Джойса чи Германа Мелвілла пощастило, що вони вже давно померли, адже мало хто здатен прочитати їхні громіздкі опуси від першого до останнього слова.
"Тепер я розумію, що мене – і всіх нас – експлуатували усі ці писаки, які створюють книги лише заради грошей", – пише журналіст Daily Telegraph.
"Дякую "Амазону" за втручання і за те, що одним махом перекроїв цю фінансову модель, яка дозволяла письменникам безборонно створювати всі ці товстенні книжки… – з описами, еволюцією героя тощо".
А ще автор жартома закликає не обмежуватися літературою.
Він вважає, що йому як людині, якій в "П'ятій симфонії" Бетховена подобається лише ефектний вступ "да-да-да-дааа", мають дозволити заплатити лише за першу хвилину концерту, де будуть виконувати цей твір.
Огляд підготував Андрій Кондратьєв, Служба моніторингу ВВС
