Все більшої популярності в Україні набуває розвиток самостійного малого та середнього бізнесу і найчастіше реалізація такого права фізичної особи відбувається через державну реєстрацію її як підприємця.
Проте, часто з тих чи інших причин виникає необхідність ліквідації фізичної особи-підприємця. Розглянемо порядок та особливості ліквідації для кожного індивідуального випадку.
Ліквідація фізичної особі відбувається:
– у добровільному порядку (за заявою встановленого зразка);
– у примусовому порядку (за рішенням суду);
– у випадку смерті, визнання її безвісно відсутньою.
У добровільному порядку, щоб уникнути подальшої сплати податків фізичних осіб-підприємців до державного бюджету виникає необхідність реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. Відповідно до п.1 ч.4 ст.18 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» реєстратору подається заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням.
У примусовому порядку коли рішення суду набрало законної сили, його копія надсилається державному реєстратору. Реєстратор відповідно заповнює картку про проведення реєстрації припинення діяльності фізичної особи-підприємця у зв'язку з рішення суду.
Відповідно до п.2 ч.4 ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку смерті або визнанні особи безвісно відсутньою реєстратору подається ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або померлою.
Реєстратору забороняється вимагати (крім вищезгаданих) додаткові документи для проведення реєстраційних дій.
Після реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця реєстратором, опрацьовану інформацію про припинення діяльності фізичної особи-підприємця отримують Державна служба статистики, ДФС і Пенсійний фонд України, які повинні зняти заявника з обліку.
Далі виникає необхідність проведення остаточних розрахунків зі сплати податків. Фізична особа-підприємець зобов’язана подати відповідному територіальному органу ДФС податкову декларацію за звітний рік, в якому було проведено реєстрацію припинення фізичної особи-підприємця.
В подальшому Державна фіскальна служба України призначає позапланову перевірку фізичної особи-підприємця щодо правильності нарахування та сплати податків та єдиного соціального внеску. За результатами проведеної перевірки видаються дві довідки – про зняття з обліку платника податку і довідка про відсутність заборгованостей по сплаті ЄСВ.
Також фізична особа-підприємець зобов’язана повідомити Банк в якому вона обслуговується про її припинення. Для того щоб закрити поточний рахунок, ФОП слід подати до банку складену в довільній формі заяву, яка повинна містити назву банку, прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки власника рахунку, номер рахунку, який закривається,дату складання заяви.
Правильність оформлення та своєчасність подання таких документів до реєстратора, ДФС, Пенсійного фонду, відділення банку убезпечить вас від додаткових витрат.
Якщо у вас виникли питання чи необхідність юридичної консультації щодо ліквідації господарської діяльності ФОП, звертайтесь до АО «Юридичної ЛІГИ».
тел. 096 527 17 22.
