Львівські вчені здійснили наукове відкриття, яке вносить докорінні зміни у рівень наукового пізнання. Про це повідомили в пресслужбі ЛНУ.
Група із чотирьох вчених, серед яких – представники Львівського університету, встановила невідомі раніше, але об’єктивні закономірності і властивості явищ матеріального світу. Уже скоро досягнення львівських вчених зможуть знайти практичне застосування у найрізноманітніших сферах.
Презентація наукового відкриття «Явище стрибкоподібних переміщень доменних стінок наводнених ферито-перлітних сталей під час їх квазістатичного перемагнечення» відбулася у Львівському національному університеті імені Івана Франка 23 лютого 2023 року. Наукове відкриття має фундаментальну цінність для науки, адже здатне здійснити вагомий вплив на велику кількість практичних процесів різноманітних промислових галузей. Досягнення вчених належить до переліку тих наукових здобутків, які повноправно ввійдуть в історію Львова як міста, де наука пульсує в унісон із серцебиттям часу.
Авторами відкриття є голова Західного наукового центру НАН України та МОН України, директор Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України, академік НАН України Зіновій Назарчук, завідувач кафедри механіки механіко-математичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка член-кореспондент НАН України Олександр Андрейків, заступник директора з наукової роботи Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України, член-кореспондент НАН України Валентин Скальський та старший науковий співробітник Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України Богдан Клим.
В основі наукового відкриття лежить дослідження водню та його впливу на магнітні властивості сполук. Варто зазначити, що безпосередньо водень застосовується у найрізноманітніших сферах промисловості: від харчової галузі до енергетики та військової справи. Наукове відкриття, яке здійснили вчені, відкриває великий спектр можливостей роботи з воднем і перспектив вдосконалення вже існуючих методів його застосування.
Відповідні дослідження, які лягли в основу відкриття, тривали не один рік, але лише нещодавно Асоціація авторів наукових відкриттів України та винаходів видала відповідний диплом, що підтверджує встановлення наукового відкриття.
За словами науковців, результати досліджень вчених можуть знайти своє застосування у найактуальніших питаннях сучасного науково-технічного поступу: процесі масштабного переходу на використання екологічного чистого водневого палива, оптимізації способів обробки твердих металів, вдосконаленню діагностичних методів тощо.
Особливої ваги в умовах повномасштабної війни також набувають перспективи забезпечення військових потреб і можливості, які відкривають перед оборонною промисловістю дослідження впливів водню на метал, адже, до прикладу, саме завдяки попереднім взаємодіям із воднем, снаряди розлітаються на необхідні фрагменти, які визначать дію ураження.
Під час презентації наукового відкриття, яка відбулася у Дзеркальній залі, вчених привітав Ректор Львівського університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. «Наука є не просто фактором розвитку Європейської цивілізації, вона є визначальним чинником її формування. А продукований нею науковий раціоналізм у свою чергу став визначальним чинником формування усіх форм суспільної свідомості. Наші колеги зробили фундаментальне відкриття, яке вносить зміни в наукову картину світу і відкриває широкі перспективи практичного вирішення багатьох питань. Це відкриття стало можливим завдяки потужній міждисциплінарній взаємодії фахівців різних галузей знань: математики, механіки, фізики, хімії. І дуже приємно, що це відбулося саме у Львові, який залишається потужним науковим центром, де консолідують свої зусилля представники різних галузей знань», – наголосив Володимир Петрович.
Детальніше про дослідження, які проводили вчені, наукові висновки на тих чи інших етапах наукового пошуку та практичне застосування відкриття розповів Зіновій Назарчук. Він пояснив, як атоми гідрогену проникають у структуру металічних сполук та можуть здійснювати на них різний вплив, як деструктивний, так і конструктивний, що залежить від багатьох чинників. Саме дослідження цих впливів і умов, за яких вони здійснюються має важливий результат для подальшого практичного застосування водню у тих чи інших процесах промисловості. «Нам вдалося підтвердити, що певні властивості водню можна застосовувати для діагностування і прогнозування стану зношеності різноманітного обладнання та переходу до масштабування і вирішення відповідних проблем. Натомість друга сфера практичних застосувань нашого відкриття, пов’язана із чутливістю методу, яка може в перспективі стати основою для розробки різноманітних датчиків. Такі розробки стануть корисними для оптимізації роботи у сфері енергетики чи хімічної промисловості», – зауважив Зіновій Назарчук.
Надалі Олександр Андрейків розповів присутнім про передумови проведення досліджень. «Рідко буває так, що науковець ставить собі за мету зробити конкретне відкриття і досягає цілі, частіше такі речі стаються неочікувано, в процесі роботи виявляються речі, які дивують. Десь так сталося і в нашому випадку. Ми з колегами працювали з воднем у різних середовищах, зокрема, досліджували, як водень діє у магнітних полях на металеві матеріали. В ході роботи помітили, що коли водень насичував магнетики, які створюють магнітні поля, їхні властивості починали змінюватися стрибкоподібно. Раніше такі реакції не були ніде описані, тож ми вирішили дослідити це питання самотужки», – пояснив Олександр Андрейків та поділився з учасниками події спогадами про плідну багатолітню діяльність та потужний науковий інтерес, яким керувалися науковці, прагнучи дослідити і пізнати те, що до них не вдавалося нікому.
На завершення презентації дослідників привітала академічна спільнота Львівського університету, а також представники інших наукових осередків України. Подія продовжилася плідною дискусією, під час якої кожен, кого зацікавила тематика наукового відкриття, міг поставити запитання авторам відкриття, запропонувати свій погляд на перспективи подальших досліджень та розділити радість великого наукового успіху львівських вчених.
