Доступ до лікування на дорогому надсучасному обладнанні мають всі, хто цього потребує», – про це заявило керівництво Львівського обласного онкологічного центру на критику депутата Михайла Блавацького. Вчора, 6 липня, під час сесії Львівської обласної ради депутат повідомив, що прості люди не зможуть скористатись послугами обладнання центру.
«Залежно від показів, пацієнта відправляють або на лінійний прискорювач, або на гамма-апарат, – розповів головний радіолог ГУОЗ Львівської ОДА, завідувач блоком променевої терапії Львівського окологічного центру Мирослав Цюпак. – Черг у нас нема, - додав він. – Радіологічне відділення (стаціонар) розраховане на 90 пацієнтів, і дуже рідко трапляється, що їх більше, ніж можемо прийняти одразу».
Лінійний прискорювач – це гордість онкологічної клініки, надсучасне радіологічне обладнання, яке дозволяє з високою точністю опромінювати злоякісні утворення, не зачіпаючи здорові клітини. Головний радіолог центру розповів, що у світі один такий комплекс апаратів розрахований на мільйон громадян. «А в Україні таких апаратів лише три – у Львові, Києві та Донецьку. Завдяки ньому радіологія у нас на рівні Європи».
Як розповів Мирослав Цюпак, , лінійний прискорювач – дуже складний апарат, який вимагає комплексного догляду і професійних працівників. «Потрібною, щоб був навчений медичний персонал, потрібні також інженери-фізики, сервісні інженери, які повинні розбиратися в апараті», - розповів лікар.
Додамо, що гамма-апарати, які також використовуються у променевому лікування, є фактично у всіх клініках ще з радянських часів. Якщо лінійний прискорювач використовують з найвищою точністю на певній ділянці, то гамма-апарат потрібен для загального опромінення. Як зазначив Мирослав Цюпак, у світі їх вже майже не використовують.
Лікар розповів, що молоді спеціалісти, які працюють на лінійному прискорювачі, попередньо проходили навчання в Англії, Швейцарії та Росії. Навчання медиків оплатила фірма, яка встановлювала апарат, проте дорогий сервіс лінійного прискорювача вона забезпечувати не зможе. Бюджетних коштів на це також не виділяють. Отож, нині лікарі думають про те, що будуть робити, коли апарат вийде з ладу, а держава так і не почне інвестувати достатньо коштів у медичну галузь.
