Слухай онлайн
Культура  |  Історія

Львів’яни напрацювали концепцію майбутнього "Музею репресованих дітей"

Фото ЛМР
Фото ЛМР
Фото ЛМР
Фото ЛМР
1/2
Музей "Територія Терору" провів робітню, в рамках якої дізнався у львів`ян, яким вони бачать майбутній "Музей малолітніх політичних в’язнів і репресованих". Нижче – результати робітні, яких вдалось досягти. Про це повідомили 27 липня Гал-інфо у пресслужбі ЛМР.

Музей розташовуватиметься на вулиці Старій, 13

Робітнею команда проєкту "Втрачене дитинство" мала на меті знайти зворотній зв'язок від потенційних відвідувачів майбутньої філії – "Музею малолітніх політичних в’язнів і репресованих". Це експерти/ки, музейні працівники/иці, архітектори/ки і люди, які готові розповідати про травми репресій у їхній сім'ї.

Команда музею показала відвідувачам/кам та журналістам/кам локацію, де в майбутньому буде музей, і ознайомила їх із тим, що вже вдалося опрацювати у проєкті "Втрачене дитинство", зокрема.

"Приємно, що робітня показала зацікавленість серед наших співтворців – людей, чиї історії ми документуємо та чий досвід хочемо репрезентувати. Нам вдалось зібрати нові контакти, і маємо змогу записати ще більше нових інтерв'ю. Проєкт триває – зголошуйтесь", – закликає координаторка проєкту "Втрачене дитинство" Христина Рутар.

Результати

Учасники напрацювали пропозиції і ризики щодо роботи майбутньої філії музею – міжнародні й українські партнерства, можливі виставки та потенційні освітні програми.

Партнерство

Музею порекомендували низку організацій та осіб, з якими він може співпрацювати. Багато говорили про львів'ян усього світу і зрозуміли, що  не варто обмежуватися лише Львовом і західними теренами України, бо у контексті теми репресованого дитинства багато людей, яких переселили, репресували – осіли в інших країнах.

Потенційні експозиції

"Для мене найважливішою стала думка, що треба показати, як у контексті втраченого дитинства втрачається зв'язок між поколіннями та усталені моделі сім'ї. Мусимо показати, як Друга світова "перекрошила" усіх. Ми мало знаємо про своїх бабусь і дідусів, а ще менше про прабабусь і прадідусів, тому наша тема тягне за собою глобальні людські питання, які важливі тут і вже", – говорить директорка Музею Ольга Гончар

Освітні програми

Освітня діяльність – це навіть важливіше, ніж основна експозиція: говорити, ділитися, інформувати. Тут музейники дійшли до ідеї динамічного музею – музею, у якому є місце дискусії. Бо такі музеї як "Територія Терору" – не про майбутнє, а про "зараз". Дітьми часто "прикриваються" у війнах, тож у сфері едукації взяли до уваги на опрацювання такі теми:

  • пам’ять та проблема визнання;

  • травма та комплекс жертви;

  • діти як інструмент терору.

Як додала на робітні заступниця директорки Палацу Хоткевича Тетяна Продан, це виводить на сучасну ситуацію того, що ми живемо в умовах війни: "Ми можемо бачити, що зараз маємо покоління, яке через 50-70 років буде дорослим. На досвіді минулого ми уже розумітимемо, які наслідки будуть у тих дітей, які пережили цей досвід зараз".

До слова, воркшоп "Музей репресованих дітей» реалізували у межах міжнародного проєкту "Втрачене дитинство" за підтримки Європейського Союзу за програмою House of Europe. Філіал "Музей малолітніх політичних в’язнів і репресованих" створюється на базі музею "Територія терору".

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ