Опублікували добірку модного взуття доби Ренесансу.
Перед вами чопіни – жіноче взуття на платформі, висота якої дуже коливалась. Так, можна віднайти зразки з платформою у 50 см! Як патени чи сабо, їх, здебільшого, одягали на шкіряне взуття. Про це йдеться у матеріалі опублікованому на сторінці Центру середньовічних та ранньомодерних студій Symbolon у Facebook.
Звідки ж прийшла мода на таке, на перший погляд, незручне взуття та якій меті воно слугувало?
Є дві основні теорії походження чопінів. Згідно з першою, вони сягають ще античного взуття на платформі, яке через Римську імперію потрапило до Іспанії. Там платформу виготовляли з корку – це виробництво успадкували араби, коли завоювали Піренейський півострів. Згодом, вже після вдалої Реконкісти, чопіни увійшли у моду серед християнської еліти та вже звідти потрапили до Італії.
За іншою теорією чопіни, які в Італії називали zoccoli або pianelle, прийшли до Венеції з Туреччини, де дуже схоже взуття («Nalın») одягали під час традиційних омовінь у лазні. Це теж вірогідно, адже у XVI століття відчутно зросла цікавість до турків, з якими європейці вели війни.
Обидві теорії мають право на життя, адже іспанські та італійські чопіни значно відрізняються. Іспанські завжди були багато прикрашені, бо спідниця іспанських модниць відкривала зору взуття. Венеціанки ж вважали непристойним демонструвати власне взуття, і їх спідниці повністю приховували чопіни. Саме тому часто вони виглядають більш аскетичними за іспанські аналоги. Однак наприкінці XVI – XVII ст. платформа венеційських чопінів стає відчутно нижчою, а самі вони – все більш оздобленими.
Навіщо ж венеціанки носили таке незручне взуття, якого навіть не було видно? Захист від вуличного бруду не був єдиною причиною: патриціанки виходили з дому зрідка і зовсім не прогулювались вулицями міста пішки. Їх можна було побачити лише у церкві та на важливих публічних подіях. Чопіни були частиною символічного капіталу: вони підкреслювали високий соціального статус жінки, підкріплений багатством, адже щоб їх прикрити необхідно було витратити більше дорогої тканини на спідниці. Отже, чим вище платформа, тим більше престижу для родини. Гігієнічна мета була актуальна лише для жінок у сільській місцевості, чиї дуже прості дерев’яні чопіни насправді допомагали менше бруднити взуття.
Однак не завжди жінка у високих чопінах – патриціанка. Куртизанки копіювали одяг знатних дам і нерідко могли цим ввести в оману недосвідчених чоловіків. Здебільшого, відрізнити їх можна було за самим контекстом, адже зустріти аристократку, яка просто прогулюється вулицею, було малоймовірно.
Чопіни почали втрачати у престижі на початку XVII ст. Найбільшим ударом по їх популярності стало розповсюдження моди на взуття на підборах, яке прийшло у Європу з костюму середньоазійських вершників. Це, на початку виключно чоловіче, взуття припало до душі і жінкам. І XVII століття стало століттям підборів.
Нагадаємо, як раніше повідомляло Гал-інфо, в мережі показали що приховують давні каблучки.
