Минулого тижня розпочалися роботи з поточного ремонту вул. Ганни Барвінок. Під час зрізання верхнього шару асфальтного покриття дороги було виявлено надгробки з єврейського цвинтаря. Зараз представники єврейського товариства забирають плити. Опісля ремонт вулиці буде продовжено, - прес-служба Львівської міської ради.
«Минулого тижня ЛКП „ШРП Галицького району“, відповідно до укладеної угоди, проводило ямковий ремонт вулиць у нашому районі. У п’ятницю вони розпочали ремонт вул. Ганни Барвінок. Там працювала фриза, яка зрізала верхній шар пошкодженого асфальтно-бетонного покриття дороги. Ці роботи тривали в п’ятницю і суботу. У неділю до нас звернулися представники єврейського товариства, що ймовірно там є надгробки з єврейського цвинтаря. У понеділок ми зустрілися на місці. Дійсно, було виявлено кам’яні плити, які виявилися надгробками з єврейських поховань. Тому роботи на цьому об’єкті ми призупинили, щоб представники єврейського товариства змогли витягти надгробні плити і належним чином заопікуватися ними. Після того, як плити буде забрано, ремонт вулиці буде продовжено. Якщо ж єврейському товариству буде необхідна наша допомога, ми підемо назустріч», — розповів Орест Тимчишин, голова Франківської районної адміністрації.
Як ми втрачаємо (не)нашу історію – найдавніше єврейське кладовище України
Як розповіла Лілії Онищенко, начальника управління охорони історичного середовища ЛМР, плити, які знайшли на вул. Г. Барвінок, це не перша і, напевно, не остання знахідка таких плит у Львові. Надгробні плити з єврейських поховань — мацеви, знаходили при багатьох будівельних роботах на вулицях Львова. Такі плити були навіть під пам’ятником Леніна, який демонтували. Плити, очевидно, зі старого єврейського кладовища, яке було обмежено вулицями Базарна-Броварна-Клепарівська-Раппопорта.
«Під час Другої світової війни, окупаційна влада, на той час, планомірно знищувала єврейське кладовище — надгробними плитами замощували вулиці. Тому, не виключено, що саме в той час ці плити потрапили на вул. Барвінок. Також після війни радянська влада продовжила знищення кладовища, зробивши там з частини — «Краківський ринок», а частина за лікарнею на вул. Раппопотра є вільною.
Де ще такі плити можуть «виринути», ми не можемо точно знати. Знаходили їх і на вул. Квітневій, знаходили їх в районі вул. Пластової.
Звичайно, що це ганебно, що ми їздимо по цих плитах. Тому, коли їх знаходять, їх повертають на старе єврейське кладовище, яке з часом буде упорядковане як меморіальний, тихий парк, доступний для всіх, як пам'ять про єврейську общину, яка жила у Львові майже з початку заснування міста, і яка майже загинула в часи Голокосту. Адже це не є лише єврейська спадщина — це наша спільна львівська спадщина і наш спільний біль", — розповіла Лілія Онищенко.
За її словами був проведений міжнародний конкурс щодо належного вшанування цієї території. У конкурсі переміг проект ізраїльської архітекторки Роніт Ломброзо.
«Ми з нею зв’язувалися, щоб реалізувати цей проект бодай на цій невеликій частині. Там могли б експонуватися усі ці надгробки, які були знайдені у Львові. Ми обговорюємо питання облаштування меморіального парку на місці цього старого кіркуту — територія між пологовим будинком і ринком. Ця територія дуже символічна. На ній поховано дуже багато цадиків — важливих особистостей для тогочасної єврейської общини Львова і для євреїв цілого світу. Туди приїздять, щоб помолитися, і зрозуміло, що цю територію треба упорядкувати», — додала Лілія Онищенко.
