Як повідомили 15 липня Гал-інфо у прес-службі ЛМР, сьогодні перед Львівською міською радою відкрили першу частину фототрилогії - протидії домашньому насильству ʺВІДЧУЙ — наскільки мені болячеʺ.
На світлинах відтворені життєві історії людей, які постраждали від насильства. Це спільний проєкт Львівського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і львівської фотографині Зої Мельнійчук.
Фотовиставка — це 8 життєвих ситуацій домашнього насильства, від яких щодня потерпають чоловіки та жінки. На 8 світлинах зображено 4 види домашнього насильства: фізичне, психологічне, економічне, сексуальне. Кожен з видів домашнього насильства у фотопроєкті - поділений за гендером, тобто до кожного — по два фото: на одному з них зображено насильство над чоловіком, на іншому — насильство над жінкою.
ʺЦі фотографії - реальні історії людей, які є клієнтами нашого центру, і людей, які зголосилися брати участь в фотопроекті. Це люди, які відгукнулись відтворити свою життєву історію. Основна мета — щоб люди, які побачать ці фото, змогли сказати насильству ʺні!ʺ, вміли протистояти.
За минулий рік маємо понад тисячу офіційних звернень щодо насильства, цього року — вже 600 звернень. Але ця статистика не є правдивою — цю цифру треба помножити на сто, а може й на тисячу: кожна людина, з якою ми спілкувалися, чи колись чи зараз, потерпала від насильства. Є люди, які можуть про це заявити, а є люди, які потерпають і мовчать — це діти і літні люди. Саме тому ми не присвячували цю виставку до якихось днів протидії насильству чи акцій — ми зробили її у звичайний день, щоб показати, що це відбувається щосекунди, щохвилини.
Незабаром місто відкриває притулок для жінок, що потерпіли від насильства. Саме місто, не громадські організації. Ми дуже активно до того йшли. Тема серйозна, вона потребує великої подальшої праці і залучення небайдужих людей та професіоналів — поліції, освіти, медицини і всіх дотичних структурʺ, — розповіла Алла Горбач, директорка Львівського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
Відтворити справжні емоції людей під час фотозйомок було надзвичайно важко — і морально, і психологічно, — зауважила фотографиня Зоя Мельнійчук.
ʺМоє завдання було показати справжні емоції людей, які пережили цю ситуацію насильства у сім'ї. Було важливо підібрати небайдужих людей — не моделей, а просто людей, які показали це. Фотосесія тривала 6 годин — дуже важко було передати справжні емоції.
Деякі з цих людей справді переживали це, тому для них це було не важко. Іншим треба було показувати деякі ситуації. Це морально і емоційно дуже важко.
Всі історії - важкі і дуже важливі. Ці фото про те, що не можна мовчати — треба казати рідним, звертатися в соціальні служби, в поліцію, розповідати друзямʺ, — зазначила в коментарі Зоя Мельнійчук, фотографиня.
Організатори зазначають, що цей фотопроєкт акцентує на тому, що у Львові працює Мобільна бригада, яка надає безкоштовну допомогу людям, які постраждали від домашнього насильства. Гаряча лінія Мобільної бригади Львівського міського центру соціальних служб: 0−800−307−305 (усі дзвінки безкоштовні).
ʺМи заснували минулого року Мобільну бригаду протидії домашньому насильству, яка виїжджає за будь-яким викликом. Тобто людина може зателефонувати за номером 0−800−307−305, і професійні психологи нададуть першу підтримку і скоординують подальші дії. Мобільна бригада реагує миттєво, а якщо люди відмовляються від цієї допомоги, можна звернутися на вул. Театральну, 10, де ми працюємо. Ми говоримо про те, що протидія є, і що залишиться між нами. Дуже важливо, щоб люди не толерували насильство, — а ми їм гарантуємо конфіденційність: тобто їхня історія залишається між намиʺ, — додала Алла Горбач, директорка Львівського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
