Сьогодні говорити про вільне плавання української національної валюти настільки ж недоречно, як і про жорстку фіксацію курсу.
Про це в статті для DT.UA пише доктор економічних наук Сергій Кораблін.
На думку автора, в осяжному майбутньому Нацбанк не має альтернатив: він повинен буде жорстко контролювати коливання курсу, купувати при найменшій можливості валюту, продавати її для попередження "вільних падінь" гривні, обмежуючи попутно її емісію і оборот.
Кораблін зазначає, що цей контроль слід було б передувати ревізією валютних та інших заборон — для їх максимального спрощення на користь першокласних іноземних інвесторів.
Автор впевнений, що валютний ринок буде лихоманити, а гривня падатиме до того моменту, поки не закінчиться сировинна рецесія.
"Та це від України, на жаль, не залежить. Безумовно, продаж Нацбанком валюти з міжнародних резервів (13 млрд дол.) гальмує падіння курсу. Проблема однак у тому, що програма МВФ передбачає їхнє зростання, а не зниження. Тому можливості НБУ не такі вже й великі, адже фонду теж потрібно демонструвати якісь успіхи своєї підтримки України, щоб виділити їй чергову порцію кредиту", - пише автор.
В силу цього робить висновок Кораблін, подальше ковзання курсу неминуче.
"Зупинить його, в остаточному підсумку, пожвавлення світової економіки та зростання цін на сировину. Завдяки цьому українське виробництво ввійде у фазу довгоочікуваного підйому, а гривня — курсової стабільності. Але майбутня їхня тривалість непередбачувана, як і тривалість сировинної рецесії сьогодні", - йдеться в статті.
"Найменш приємна частина цієї історії — наступне гальмування глобальної економіки. З огляду на його циклічність, нинішні першокласники зможуть його спостерігати, будучи ще школярами (можливо, навіть не одноразово). Щойно ціни на сировину підуть донизу, в Україні знову стане актуальною гіпотеза "вільного падіння (плавання)" гривні. І тоді про курс 25,0 грн/дол. будуть згадувати з такою самою ностальгією, як нині про 8,0 грн/дол. Не виключено, що в пам'яті спливуть і 5,05.
Причина — сировинний уклад вітчизняної економіки. Причому він лежить в основі не тільки курсової нестабільності гривні, а також неможливості виконання Національним банком його основної конституційної функції — "забезпечення стабільності грошової одиниці України" (стаття 99 Конституції України). Та про це, схоже, воліють не тільки не говорити, а навіть не думати", - резюмується в статті.
