Перший український багатосерійний мультиплікаційний фільм, знятий після здобуття Україною незалежності, зможуть переглядати незрячі і слобозорі діти. Команда львів’ян за фінансової підтримки управління соціального захисту Львівської міської ради адаптували 26-серійний мультфільм «Лис Микита», створивши і доповнивши стрічку окремою звуковою доріжкою з коментарем подій та описом персонажів – аудіоскрипцією, повідомила апрес-служба Львівської міської ради.
Робота над адаптацією 26-серійного мультфільму розпочалась у лютому 2017 року в рамках соціально-культурного проекту «Лис Микита: серія «мультиплікація з аудіодискрипцією для незрячих дітей», який одержав перемогу на конкурсі «Зробимо Львів кращим!» від управління соціального захисту Львівської міської ради. Відтак, управління соціального захисту підтримало проект на суму 48 тис грн. (послуги студії і 3 тис буклети).
«Завдання аудіодискрипторів полягало у тому, щоб написати коментар з урахуванням психологічних особливостей світосприймання сліпих дітей – тобто розуміння того, а як дитина, яка не бачить, сприймає цей світ, наскільки глибокими є її знання про навколишній світ. Дуже обережно потрібно вживати слова, особливо невідомі, тому написання коментаря це найважча ділянка цієї адаптації мультика для незрячих дітей. Далі – озвучували його в студії звукозапису, накладали додаткову звукову доріжку на відеоряд мультика і т.д.
Окрім творчої та технічної, цей процес передбачав й правову складову: перед початком роботи Львівський обласний осередок ГО «Українська спілка інвалідів – УСІ» звернувся до авторів мультика – ТОВ «Фрески», і отримав невиключну ліцензію на адаптацію твору та його розміщення. Транслюватимемо наразі готовий мультик з АД на каналі «Малятко ТВ» та на власному сайті. Автори мультика надали також оригінальну версію твору з розрішенням, яке дозволяє транслювати мультик в ефірах місцевих і національних телеканалів.
Попри сліпоту, діти хочуть користуватись всіма благами цивілізації, доступними для їх зрячих однолітків. Тому тепер завдяки додатковій звуковій доріжці незримий відеопродукт стає зрозумілим і доступним для тих, хто зовсім не бачить або має важкі порушення зору. Львівська команда аудіодискрипторів, яка власне й впроваджувала цю послугу в Україні ще у 2013 році, готова робити цей світ кращим і відкритішим для всіх. І діти, які бачать, і діти, які не бачать, одночасно можуть дивитись цей мультик, і він для обох буде дуже цікавий. Бо зряча дитина заледве чи здогадається, що оцей коментар не для неї», - розповіла консультант і експерт, автор ідеї і проекту впровадження тифлокоментування в Україні Оксана Потимко.
Над створенням звукової доріжки працювала команда львів’ян: народна артистка Олександра Бонковська, звукорежисери Ярослав Босий і Юрій Саєнко, експерт, автор ідеї і впровадження аудіоскрипції в Україні Оксана Потимко.
«Ця робота була непростою, вона відрізнялася від того, що ми робили раніше, оскільки в цьому мультфільмі є конкретний оповідач – Іван Франко і його абсолютно геніальний текст самого твору «Лис Микита», тому вклинюватися поміж авторським текстом і текстом персонажів, шукати ті паузи, де можна було би щось прокоментувати, було не завжди просто. Сам мультсеріал надзвичайно талановито намальований, художники попрацювали дуже цікаво, вони дуже багато дофантазували такого, чого немає в тексті Івана Франка. І нас іноді питають, яка різниця між аудіокнижкою і озвученими мультфільмом для дитини. Аудіокнижка – це тільки текст Франка, а в озвученому мультфільмі текст Франка діти самі чують, а я коментую, як це намалювали художники, що дофантазували, які смішні деталі вони ще попридумували. Бо зряча дитина зуміє оцінити цей гумор, кумедний вигляд персонажів, те, що відбувається на екрані.
Скажімо, 4 серія мультфільму починається з того, що майже 3 хвилини йде тільки мальований сюжет, де взагалі немає тексту. Тобто Франко каже: ось живе Лис Микита, в нього тут багато є схованок, і автор замовкає, і потім йдуть просто мальовані ситуації із зображенням, як же Лис Микита облаштував своє житло, щоб мати багато різних схованок і хитрих пристосувань. І незряча дитина буде сидіти і просто слухати якісь незрозумілі звуки, музику, а зряча дитина буде тішитися тим, що бачить. Тому цю паузу треба було заповнити поясненням того, що відбувається на екрані», - розповіла Олександра Бонковська, народна артистка України, автор текстів аудіодискрипції.
Додамо, що тифлокоментування існує в передових країнах Європи та Америки з кінця 70-х – початку 80-х років XX століття, проте в Україні воно було запроваджено львівською командою аудіоскрипторів у 2013 році. І зараз завдяки ідеям Оксани Потимко, є озвучено дуже багато короткометражних мультфільмів, декілька повнометражних фільмів, документальне кіно, і тепер дітки зможуть ознайомитись з мультсеріалом «Лис Микита».
