Новообрана Верховна Рада має провести своєрідну ревізію близько 30 євроінтеграційних законопроектів, які залишились не розглянутими. Таку думку висловив координатор Парламентської експертної групи з європейської інтеграції Денис Черніков.
«Європейський принцип правової передбачуваності та зобов’язання України за Угодою про асоціацію з Євросоюзом диктує необхідність здійснити таку своєрідну ревізію, переглянути, що важливого та корисного є у цих законопроектах і визначити пріоритетність їх розгляду», - зазначив експерт. Він звернув увагу, що нерозглянуті законопроекти де-юре мають бути подані до ВР знову, але йдеться про засадничі принципи – курс на євроінтеграцію і законодавчі напрацювання на цьому шляху. За словами Д.Чернікова, Україна дещо відстає за темпами євроінтеграції передбаченими в Угоді – загалом до кінця 2023 року є зобов’язання імплементувати до національного законодавства понад 350 директив та регламентів ЄС, тож часу на роздуми у нового парламенту особливо немає. Зокрема, парламенту належить розглянути принаймні чотири законопроекти у такій чутливій сфері як інтелектуальна власність, внести зміни до законодавства стосовно технічних бар’єрів у зв’язку з новаціями у сфері стандартизації, привести у відповідність до європейських митні правила та багато іншого. Д.Черніков не виключає, що доведеться ухвалювати зміни й до окремих нещодавно прийнятих законопроектів, наприклад, це стосується засад надання державної допомоги – нове законодавство у цій сфері виявилось недосконалим, воно створює штучні бар’єри для розвитку стратегічних галузей економіки. Потребує регулювання і фінансова сфера – діяльність кредитних спілок, посилення захисту споживачів цих послуг, впровадження міжнародних стандартів та процедур виведення з ринку банків тощо. Ще одним дражливим питанням координатор ПЕГ назвав проблематику відходів та впровадження європейського принципу відповідальності: виробник платить за утилізацію упаковки.
Д.Черніков підкреслив, що у минулому скликанні парламенту часто не знаходилось голосів для прийняття євроінтеграційних законів, середній термін їх розгляду становив понад два роки. «Ми вже не маємо стільки часу на з’ясування стосунків між депутатами, на лобізм окремих ініціатив, тож нова парламентська більшість повинна сформувати ефективний порядок денний і ухвалювати важливі ініціативи, які відкриють ринки ЄС для української продукції, сприятимуть притоку інвестицій – проходження через ВР стратегічних секторальних та інфраструктурних законодавчих ініціатив за умови політичного консенсусу та належної якості поданого документу має відбуватись протягом кількох місяців, а не років», - переконаний експерт. Тоді, підкреслив він, юристам та аналітикам, зокрема, експертам ПЕГ, не доведеться витрачати левову частину часу на аналіз кількох десятків альтернативних законопроектів, поданих до ВР з одного й того ж питання, і вказувати на їх недосконалість, а подекуди і невідповідність праву ЄС. Доцільніше, впевнений координатор ПЕГ, коли група авторів - народних депутатів разом опрацьовують один документ і вносять на розгляд парламенту вже якісний законопроект, якій відповідає міжнародним зобов’язанням України і має всі шанси бути прийнятим.
Довідка: Парламентська експертна група з європейської інтеграції створена у червні 2015 року, за час існування вона проаналізувала понад 800 законопроектів на відповідність праву ЄС.
