До 80-річчя з дня народження відомої поетеси та дисидентки у вільному доступі опубліковано 30 розсекречених документів з її архівно-слідчої справи. Про це Гал-інфо повідомили в Архів національної пам'яті ГДА УІНП.
Ірину Стасів-Калинець заарештували за «антирадянську агітацію та пропаганду» у січні 1972 року. Поетесу, разом із чоловіком Ігорем Калинцем, засудили до шести років ув’язнення в таборах та трьох років заслання.
До річниці народження видатної діячки дисидентського руху Архів національної пам’яті спільно з Центром досліджень визвольного руху та Архівом Служби безпеки України опублікував документи з її архівно-кримінальної справи онлайн. Підбірку можна побачити та завантажити на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.
Приводом до арешту стала участь Ірини Калинець у різдвяній коляді. «Радянські спецслужби почали проводити "чистки" серед інакомислячих перед 50-тою річницею створення Радянського Союзу, — розповідає координатор Електронного архіву Денис Пасічник. — Разом з Калинець були заарештовані ще сімнадцять представників української інтелігенції Києва та Львова».
Один із опублікованих документів — протокол допиту чоловіка поетеси, Ігоря Калинця. Він відмовився свідчити проти Ірини: «ніяких показів ... відносно Ірини Калинець, я давати не буду, тому що, по-перше, це моя дружина».
Вишивка в житті Ірини Калинець
Також свідком по справі шістдесятниці проходив Василь Стус. Під час допиту на питання які антирадянські документи виготовляла і поширювала Ірина Калинець, він відповів, що Ірина пише вірші, а не «докумєнти».
Загалом до онлайн-збірки документів увійшли:
- анкета арештованої;
- характеристика зі школи на Ірину Стасів-Калинець;
- протоколи допиту Ірини Стасів-Калинець, а також свідків: її чоловіка Ігоря Калинця, поета Василя Стуса, публіциста і громадського діяча В’ячеслава Чорновола та ін.;
- листи та заяви Ірини Калинець на захист незаконно ув'язненого Валентина Мороза;
- довідки УКҐБ по Львівській області, щодо публікацій в іноземних виданнях робіт Ірини Калинець;
- постанови, вироки та ухвали Прокуратури та Верховного суду УРСР у справі Ірини Калинець;
- касаційні скарги;
- довідка про реабілітацію Ірини Стасів-Калинець.
Довідка:
Стасів-Калинець Ірина — філологиня, громадська діячка, поетеса, письменниця, шістдесятниця, громадська активістка.
Народилася 6 грудня 1940 року у Львові в сім’ї греко-католиків. Родичі мали зв’язки з ОУН та були вивезені до Сибіру. Навчалася на філологічному факультеті універистету ім. І. Франка. По закінченню навчання працювала методисткою обласного будинку народної творчості, вчителькою, бібліотекаркою, викладачкою української мови та літератури у Львівському політехнічному інституті.
У 1970 Ірину Калинець звільнили з роботи. Працювала ткалею, викладала українську мову і літературу на замінах. Водночас активно долучилася до акцій підтримки засуджених дисидентів Валентина Мороза, Ніни Строкатої, писала листи і звернення до Прокуратури та Верховного Суду УРСР на їх підтримку.
12 січня 1972 року заарештована до 6 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 3 років заслання. Покарання відбувала у Мордовії (село Барашево, табір ЖХ-385/3-4).
Нагороди: «Героїня світу», Орден княгині Ольги II і III ступеня.
Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.
Архів національної пам’яті (Галузевий державний архів Українського інституту національної пам`яті) — установа, що має сконцентрувати в собі весь масив даних за 1917-1991 роки від усіх силових органів, які ще досі зберігають документи Радянського союзу. Зокрема таких як Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, органи прокуратури та суди. Архів має приміщення в 11 тис. кв. метрів у Києві на вулиці Пухівській, 7, яке за сталого бюджетного фінансування буде реконструйоване за два роки і зможе зберігати історичні документи.
