Бронзове погруддя видатної української співачки Соломії Крушельницької незабаром встановлять у славнозвісному міланському театрі Ла Скала. Ініціатором й організатором цього виступив директор Львівського національного оперного театру ім. Соломії Крушельницької Тадей Едер.
Погруддя було виготовлено в Києві архітектором Ярославом Скакуном, матеріалом стала бронза, висота погруддя 50 см. Як повідомив „Гал-іnfо" Тадей Едер, скульптуру вдалося створити завдяки спонсорським надходженням. Наразі вона знаходиться у Львові, до неї ще вносять косметичні корективи, а перед 750-річчям міста її перенесуть в театр, щоб показати львів’яни. Приблизно 10-15 жовтня погруддя Соломії Крушельницької перевезуть в театр Ла Скала.
Соломія Амвросіївна Крушельницька народилася 23 вересня 1872 року в селі Білявинцях на Тернопільщині в сім’ї священика Амвросія Крушельницького. Маленькою навчилася грати на фортепіано, а в десятирічному віці співала в хорі «Руської бесіди» у Тернополі. У 1891-1893 роках навчалася у Львівській консерваторії, яку закінчила зі срібною медаллю та дипломом з відзнакою. 15 квітня 1893 року дебютує у Львівській опері в партії Леонори («Фаворитка» Г.Доніцетті») та Сантуцци в опері «Сільська честь» П.Масканьї. Після знайомства з італійською співачкою Джеммою Беллічоні, що перебувала у Львові на гастролях, Крушельницька їде у Мілан, де навчається з травня 1893 року в студії професорів Копті та Фаусти Креспі. 1894 року підписує контракт із Львівською оперою, співає в операх «Фауст», «Трубадур», «Бал-маскарад», «Африканка», «Галька». Листується з письменниками Михайлом Павликом, Іваном Франком. З січня 1895 року співає у Львівській опері в «Манон Леско», згодом студіює у Відні у професора Генсбахера. Того ж року співає у Краківській опері. 1896 року здійснює гастролі в Кремоні, Зарі, Кракові, Трієсті. З листопада 1896 року по березень 1897 року Крушельницька у складі італійської трупи брала участь у тридцяти п’яти виступах в Одеському оперному театрі. 1897 року гастролює у Південній Америці, Бергамо, Пармі. 1898 року запрошена до Варшавського оперного театру, співає у Петербурзі, Коломиї, Бережанах. 1902 року — гастролі у Парижі. 1906 року — успішні гастролі в Буенос-Айресі та дебют у «Ла Скала» в Мілані в опері Р.Вагнера «Саломея» під диригуванням Артуро Тосканіні. 1908 року — гастролі в Єгипті, де Крушельницька співає разом з Пуччіні. 1909 року Крушельницька одружується з італійським адвокатом, мером міста Віареджо Чезаре Річчоні. 1920 року востаннє виступила у театрі «Ла Скала» в операх «Лорелея» та «Лоенгрін», відтоді займається концертною діяльністю. 1925 року бере участь у концерті на запрошення королеви Італії. У 1927-1928 роках здійснює велике турне по США та Канаді. 1929 року відбувся прощальний концерт співачки в Академії Санта Цецілія у Римі. 1937 року помер Чезаре Річчоні. 1939 року співачка приїжджає на батьківщину, провідати рідних, але у зв’язку з початком другої світової війни залишається у Львові. Після вступу радянських військ терпить злигодні, байдужість влади. У той час починає хворіти, просить дозволу виїхати в Італію, де залишився її будинок, але їй не дозволяють. 1946 року нарешті дістає місце професора у Львівській консерваторії. 1947 року у Львові відбувся прощальний концерт 75-річної співачки для земляків. 1952 року їй присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв УРСР. До кінця життя Соломія Крушельницька викладала у консерваторії. Померла від раку горла 16 листопада 1952 року. Похована у Львові на Личаківському кладовищі.
