На початку літа 2014 року до влади Львова звернулися представники потенційного інвестора, який пропонував побудувати для Львова сміттєпереробний завод. За технологією, яку пропонували інвестори, місту би це не коштувало ані копійки з бюджету та не призвело би до підвищення тарифів для мешканців. Про це сьогодні, 9 червня, під час інтерв'ю-прес-конференції у Львівському прес-клубі розповів представник зарубіжної групи інвесторів Ніколас ван Доеверен (Нідерланди).
"З самого початку ми вели переговори з заступником міського голови Львова Володимиром Шевчуком та його командою. Наші переговори та дискусії закінчилися тим, що ми показали меру Львова фінансову презентацію. Але після того все затихло. Може, нам треба було більше наполягати", - зазначив він.
За його словами, інвестор надсилав листи до міської влади. Але з часом це листування зійшло нанівець, особливо, з боку львівської мерії.
"Я хочу уточнити, щоби не було жодних домислів: нас жодного разу не просили дати грошей", - наголосив Ніколас ван Доеверен.
Він каже, що компанія презентувала найновіші технології в цій сфері - серйозне та чітке сортування сміття.
"Усе сміття можна збирати в один контейнер. Нам достатньо тих технологій, які є на сміттєпереробному заводі, щоби робити сортування сміття", - розповів представник потенційного інвестора.
Ніколас ван Доеверен стверджує, що завод, який вони пропонували побудувати, був би не тільки самоокупним, але й приносив би прибуток своєму власникові.
"З органічних відходів виготовляється біогаз. Ця технологія відома в Україні, але достатньо широко застосовується в Голландії. Майже кожен фермер має своє джерело біогазу від екскрементів корів. Папір та скло легко переробляється. Є певна кількість сміття, яке складніше переробити. Це – пластик. Але сьогодні є технологія – піроліз, за допомогою якої утворюється гранулят для індустрії, що використовує у своїй роботі пластик. Переробляти пластик – це набагато вигідніше, ніж переробляти скло. Але дохід від витрат одного, компенсує витрати на переробку іншого", - зазначив інвестор.
Отож, від міської влади інвестор просив земельну ділянку.
"Ми би за неї заплатили, але місто мусило надати від 10 до 60 га та дозвільні документи", - запевнив Ніколас ван Доеверен.
Під час останнього візиту інвестори навіть оглянули кілька ділянок.
Також для роботи заводу потрібна сировина, тобто сміття, на найближчі десять років.
"Нам потрібно 10 років безперебійного постачання сміття, щоби завод став окупним. Не може бути так, що через два роки місто заявить: «Ми будемо вивозити сміття на інший завод». На цьому наші розмови завершилися", - резюмує роботу з владою Львова представник потенційного інвестора.
Проте він додав, що може поновити переговори.
Також, за його словами, на цьому сміттєпереробному заводі можна було би переробляти і сміття з Грибовицького сміттєзвалища. Але потрібно багато років, щоби переробити те, що там накидали за майже 60 років.
Ніколас ван Доеверен стверджує, що технологія, яку він пропонує застосувати, є німецькою. Аналогічні заводи вже працюють у Німеччині, Франції, США та Болгарії.
"Ставлення до сміття змінилося за останні роки. Колись сміття було нічим. Основна мета була – позбутися сміття. І найстаріші технології позбутися його – це яма. Але коли міста розростаються, сміття стає величезною проблемою. Тому зараз сміття – це бізнес, це – гроші. Технологія «зарити сміття в яму» використовується в Україні. Нові підходи, які запроваджуються в Європ, – використання сміття для переробки. У всьому Європейському Союзі тільки 37 відсотків сміття звалюють на звалища. У Швеції, Фінляндії, Норвегії ця цифра наближається до нуля. Натомість, в Україні 95 відсотків сміття заривають в землю. Наслідком є витік токсичних речовин, які потрапляють в воду, гази, зсуви, поганий запах та багато інших проблем", - додав він.
Також представник інвестора також нагадав, що Європа хоче позбутися сміттєзвалищ до 2020 року. І позбудеться. А Україна обіцяє позбутися звалиш до 2025 року. Але це буде складно.
Довідка
Ніколас ван Доеверен (Нідерланди), юрист, фінансовий менеджер і управлінець проектами з 20-річним стажем роботи у великих міжнародних компаніях. Працював, крім Нідерландів, у Китаї і Росії, з 2014-го року – в Україні. 16 років працював заступником голови міської ради і головою президії міської ради голландського міста Делфт, що має майже 100 тисяч мешканців.
