Засідання Ради безпеки Російської Федерації президент Росії Володимир Путін провів в анексованому Криму – там він зробив заяви, в яких одночасно звучали обвинувачення на адресу України та примирювальні нотки. Того ж дня на півострові окупаційна влада відкрила пам’ятник російській імператриці Катерині Другій. Українські експерти вважають всі ці події спробами вкотре підтвердити російський статус Криму та елементами інформаційної війни проти України.
Президент Росії Володимир Путін прибув до анексованого Криму, щоб, серед іншого, провести засідання російської Ради безпеки та відвідати молодіжний форум «Таврида».
Прес-служба Кремля дала лише коротку новину про візит Путіна в окупований Крим.
Виступаючи на півострові, російський глава держави зробив неоднозначну заяву: пообіцяв, що Росія не розриватиме дипломатичних відносин із «київськими партнерами», і водночас – звинуватив українську сторону в навмисному загостренні міждержавних відносин та ескалації конфлікту на Донбасі.
«Судячи з усього, наші партнери у Києві вирішили загострити ситуацію. Зрозуміло, навіщо: вони не можуть або не хочуть виконувати мінські угоди. А також не можуть пояснити власному народові прорахунки в економічній політиці», – стверджує Путін.
Минулого разу Володимир Путін відвідував півострів 18 березня. Тоді він облетів на вертольоті місце будівництва Керченського мосту і провів нараду щодо соціально-економічного розвитку Криму.
25 липня з візитом в анексованому Криму побував прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв, тоді він взяв участь у нараді з будівництва доріг.
Одночасно з візитом президента Росії до окупованого нею Криму в Сімферополі відкрили пам’ятник російській імператриці Катерині ІІ. У церемонії відкриття пам’ятника взяли участь призначені Москвою голова Криму Сергій Аксьонов і спікер російського парламенту півострова Володимир Константинов.
Пам’ятник Катерині, заввишки 10 метрів, розташований у Катерининському парку Сімферополя. З ініціативою відродити пам’ятник Катерині II, який стояв до 1921 року в Сімферополі, виступила кримська громадська організація «Русское единство» в 2015 році. Був оголошений загальноросійський збір коштів на відновлення пам’ятника, відкрито спеціальний розрахунковий рахунок.
Фундамент майбутнього пам’ятника в центрі Сімферополя освятили в середині квітня 2016 року. Сам монумент почали встановлювати 23 червня. Скульптуру доставили із підмосковного Жуковського, де вона була виготовлена на скульптурно-виробничому комбінаті «Літ Арт».
Візит російського глави держави до українського окупованого півострова викликав негативну реакцію українців у соцмережах.
МЗС України висловило протест через неузгоджене з українською стороною перебуванням у Криму президента Росії Володимира Путіна.
«Чергове відвідання посадовою особою Російської Федерації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, які є невід’ємною частиною України, свідчить про триваюче нехтування російською стороною Статутом ООН, Резолюцією ГА ООН А/RES/68/262 «Територіальна цілісність України», Бакинською Декларацією та Резолюціями Парламентської Асамблеї ОБСЄ, іншими принципами та нормами міжнародного права», – мовиться у заяві українського зовнішньополітичного відомства, опублікованій 19 серпня увечері.
Експерт фонду «Майдан закордонних справ» Юрій Смілянський радить не шукати у приїздах Путіна до Криму, в його заявах на півострові та у відкритті пам’ятників якогось особливого прихованого значення, окрім того, що Кремль сприймає окупований півострів як звичайну частину Росії. Водночас всі подібні дії та слова треба розглядати передовсім як інструменти війни проти України, зауважує аналітик.
«Це означає, що Путін вважає Крим своєю територією, не більше того. Не треба переоцінювати. Ми розповідаємо страшилки, яких потім самі боїмося. Війна вже йде більше ніж два роки. Чи буде вона більш широкомасштабною, чи ні – залежить від рішень Путіна, від того, що стукне йому в голову. Він головнокомандувач і переслідує певні цілі. Війна може бути менш чи більш активною, може поєднувати заяви, які створюють видимість готовності до діалогу, для розпорошення уваги. Це може бути способом приспати пильність української влади», – підсумовує аналітик.
Росія послідовно перетворює анексований нею Крим на свою військову базу та звинувачує Україну в ескалації, не дбаючи про докази, пояснює Радіо Свобода останні дії та заяви російської влади у Криму колишній заступник голови українського уряду кримської автономії та екс-народний депутат, а нині правозахисник Андрій Сенченко.
«На мій погляд, все це нагнітання з боку Росії в Криму і за його межами кореспондується з попередніми діями, коли у Кремлі понизили статус Криму, ліквідувавши відповідний федеральний округ. Таким чином у Кремлі відмовилися від туристичного Криму через брак грошей, тепер там буде лише військова база та її обслуга. Отже, будуть збільшені зусилля щодо «виштовхування» з Криму українських громадян, зокрема кримських татар. Саме тому проводить «Совбез» на окупованій території», – зазначає Сенченко.
Що ж до звинувачень на адресу України в ескалації, то в Кремлі не обтяжують себе поясненнями, як у сталінські часи, а просто малюють примітивну картину, як було з нібито спробою української диверсії на півострові, пояснює Сенченко. В такій логіці, на його думку, російська влада діятиме і надалі.
10 серпня ФСБ Росії заявила, що запобігла скоєнню терактів в анексованому Криму, в підготовці яких звинуватила Київ. Президент Росії Володимир Путін, коментуючи твердження російської ФСБ, заявив, що Київ не шукає шляхів переговорів, а переходить до терору. Він додав, що проводити саміт у «нормандському форматі», про можливість якого говорила днями сама ж Москва, в таких умовах «безглуздо».
Президент України Петро Порошенко назвав звинувачення Кремля щодо Криму «безглуздими і цинічними». У Генштабі Збройних сил України спростували заяву Федеральної служби Росії і назвали її провокацією.
Водночас і в НАТО, і в ЄС заявили, що Москва не надала переконливих доказів, які підтверджували б її звинувачення на адресу України.
