Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

Реставратори відновили історичні двері на вулиці Гнатюка

фото - Бюро спадщини
фото - Бюро спадщини
фото - Бюро спадщини
фото - Бюро спадщини
фото - Бюро спадщини
фото - Бюро спадщини
фото - Бюро спадщини
фото - Бюро спадщини
1/4
В історичному центрі Львова з’явилися ще одні відреставровані дерев’яні двері – на вулиці Гнатюка, 13. За їх відновлення майстри взялися ще до початку широкомасштабного вторгнення росії, в рамках міської програми співфінансування, яку координує Бюро спадщини управління охорони історичного середовища.

Про це інформує пресслужба ЛМР.

"Ці дерев’яні двері були сильно понищені та зафарбовані графіті. Брама доволі масивна: її висота майже 5 м, а ширина понад 2 м. Це ускладнювало роботи із демонтажу та монтажу.

В процесі роботи відремонтували автентичні металеві механізми фіксації дверей, які рідко зустрічаються у львівських брамах. Конструкція дверей побудована таким чином, що може відчинятися окремо середня дверка для проходу людини, а також повністю ціла брама для заїзду транспорту. Раніше брама відчинялася повністю часто. Про це свідчать металеві рейки усередині під’їзду будинку, по яких завозили вагонеткою вугілля до внутрішнього двору, що обслуговував Перший театр (колишній ТЮГ)", - розповіла архітектора "Бюро спадщини" Ярина Онуфів.

Фахівець Ростислав Малецький відновив багато втрачених різьблених декоративних елементів, зокрема, декоративний карниз, притульну планку із капітеллю і кронштейном, різьблений портал довкола дверей по центру, а також накладну різьбу у вигляді квіткових орнаментів на центральних дверцятах. Нове життя отримали і декоративні тяги з елементами орнаментики в стилі гуцульської сецесії.

Загалом стилістика брами відповідає історизму, який поєднує в собі елементи різних стилів: бароко та гуцульської сецесії.

До слова, у цьому будинку народився економіст і ліберальний мислитель Людвіг Фон Мізес.

Загальна вартість робіт склала 108 тис.  грн.

"З цієї суми місто оплатило 70%, відтак вклад мешканців у відновлення брами - 32 400 грн", - зазначив Павло Богайчик, директор  ЛКП "Бюро спадщини".

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ