Начальник Західного офісу Держаудитслужби Роман Кроляк розповів Гал-інфо про роботу Державної аудиторська служба та її Західного офісу.
Фахівці, причетні до використання бюджетних коштів, добре пам’ятають, що таке КРУ – Контрольно-ревізійне управління у Львівській області, яке багато років контролювало використання бюджетних коштів і майна, проводило перевірки за дорученням правоохоронних органів і раз на два-три роки приходило на кожне державне чи комунальне підприємство, в університет, музей, лікарню, міську чи сільську раду тощо. Якщо сказати коротко, то правонаступниками КРУ і є підрозділи Державної аудиторської служби, в тому числі Західний офіс Держаудитслужби, створений у 2016 році на основі Державної фінансової інспекції у Львівській області, яка, у свою чергу, була сформована у 2011 році після реорганізації Контрольно-ревізійного управління у Львівській області.
Як і КРУ, відповідно до норм чинного законодавства, сьогодні ми здійснюємо державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів органами державної влади, бюджетними установами і суб’єктами господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують бюджетні кошти, за дотриманням бюджетного законодавства, законодавства про закупівлі тощо. Загалом ми можемо проводити контрольний захід на підприємстві незалежно від форми його власності, якщо є відповідне судове рішення, ухвалене у кримінальному провадженні.
Тобто можна сказати, що Державна аудиторська служба – це і є КРУ?
Якщо виходити із збереження основної функції – контролю за використанням бюджетних коштів і майна, то так. Якщо ж врахувати, що з часів КРУ значно розширився наш функціонал та виникли нові форми контролю, то ні. Вже не один рік ми успішно проводимо не лише відомі всім ревізії фінансово-господарської діяльності чи контрольні заходи за дорученнями правоохоронних органів, а й державні фінансові аудити виконання місцевих бюджетів, бюджетних програм, діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки, моніторинг і перевірку державних закупівель тощо.
Лише за 4 місяці 2021 року ми здійснили 29 ревізій та 17 перевірок державних закупівель, під час яких провели 112 зустрічних звірок на підприємствах, установах чи в організаціях, які мали фінансово-господарські операції з об’єктами контролю.
Не буду завантажувати читачів зайвими цифрами, скажу лише, що з початку року виявлено 126,6 млн грн втрат матеріальних та фінансових ресурсів. Правоохоронним органам передано матеріали 34 ревізій та перевірок закупівель. За нашими матеріалами з початку року правоохоронці розпочали 9 досудових розслідувань, матеріали ще 3 контрольних заходів долучили до раніше розпочатих розслідувань та вручили 4 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того, до адміністративної відповідальності притягнуто 57 осіб
Не завжди ми можемо представити результати нашої роботи громадськості, бо, як правило, за переданими матеріалами контрольних заходів порушено кримінальні провадження, що не передбачає публічного розголошення.
Вжитими заходами забезпечено відшкодування втрат на 32,7 млн грн, у тому числі втрат матеріальних та фінансових ресурсів, виявлених контрольними заходами у попередні роки. Понад 30,8 млн грн з цієї суми відшкодовано бюджетних коштів.
У 2021 році ми також завершили 4 державні фінансові аудити діяльності суб'єктів господарювання та виконання бюджетних програм, під час яких виявили неефективні управлінські рішення на суму понад 43,5 млн грн. Зразу скажу, що ця цифра не означає суму вкрадених коштів чи змарнованого майна. Під час аудиту ми шукаємо шляхи і способи поліпшення ефективності діяльності об’єкта контролю, виявляємо проблемні питання, вирішення яких дасть змогу стати якщо не прибутковим, то досягнути повної окупності. І це нам значною мірою вдається: за результатами проведених цьогоріч аудитів упереджено втрати фінансових і матеріальних ресурсів на 25,9 млн грн та забезпечено відшкодування втрат на 9,2 млн грн. Об'єктам контролю надано низку пропозицій для поліпшення їх фінансового стану. Від упровадження цих та наданих у попередні роки пропозицій отримано економічний ефект в сумі 60,2 млн грн. П’ять інформацій про результати аудитів та 2 аудиторські звіти направлено правоохоронним органам.
Що змінилося в службі крім появи нових форм контролю?
Насамперед змінився підхід до періодичності проведення контрольних заходів: якщо раніше, як я уже казав, ми не рідше ніж раз у два-три роки приходили на кожен об’єкт контролю, то тепер при плануванні замість системно-періодичного застосовуємо ризикорієнтований підхід. Адже якісний підбір підконтрольних об'єктів і своєчасність проведення на них контрольних заходів значною мірою впливають на ефективність нашої роботи.
Аналізуючи ризики допущення фінансових порушень, тобто ймовірність виникнення негативних обставин, які можуть призвести до втрат фінансових чи матеріальних ресурсів, ми щокварталу готуємо проєкт плану проведення заходів державного фінансового контролю, який затверджується Державною аудиторською службою України. При цьому ми ретельно аналізуємо отримане об’єктом контролю фінансування, можливість недоотримання доходів, ймовірні втрати при здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг, від неналежного зберігання активів та/або управління ними тощо. Враховуємо інформацію органів влади, правоохоронних органів, звернення громадян, ЗМІ та інші джерела.
Новий підхід дає змогу скоротити втручання в діяльність суб’єктів господарювання і більш ефективно виявляти незаконні фінансові чи господарські операції, або й вчасно їх зупинити, не доводячи до втрат фінансових ресурсів чи майна.
Чи достатній у Вас кадровий потенціал для реалізації як старих, так і нових завдань?
Це справді болісна тема. І насамперед я не можу не згадати про скорочення кількості працівників органів Держаудитслужби. Особи, дотичні до сфери державних фінансів, пригадають, що колись у кожному районному центрі чи більшому містечку України працював контрольно-ревізійний відділ, працівники якого оперативно відстежували фінансові порушення у своєму місті чи районі. На сьогодні таких відділів немає, залишились тільки офіси чи управління в обласних центрах. У порівнянні з 2007 роком чисельність органів державного фінансового контролю скоротилася у 6 разів. Водночас мережа підконтрольних об'єктів Держаудитслужби зменшилась лише на 12 %.
Наші київські колеги підрахували, що за допомогою наявних у нас ресурсів для охоплення державним фінансовим контролем 4 тис. найризиковіших підконтрольних об'єктів, які мають перевірятися 1 раз на рік, потрібно 3 роки, а для охоплення контролем органами Держаудитслужби понад 8 тис. місцевих бюджетів необхідно 90 років.
Наведу ще один приклад. У Західному офісу Держаудитслужби відділ взаємодії з правоохоронними органами нараховує 5 осіб, які з початку року за зверненнями правоохоронних органів щодо надання консультацій за розпочатими кримінальними провадженнями вже підготували 22 відповідні аналітичні довідки. Дійсно, наші людські ресурси дуже обмежені. Більше того, наявна черга на участь спеціалістів офісу в перевірках, які проводять правоохоронці, тому звернення, які надходять сьогодні, ми зможемо задовольнити не раніше вересня-жовтня 2021 року. А це, хочу зауважити, звернення за вже розпочатими кримінальними провадженнями, підкріплені відповідними рішеннями судових органів.
До речі, на кожну гривню, вкладену в фінансування Західного офісу Держаудитслужби протягом 4 місяців 2021 року (10,7 млн грн), відшкодовано та повернуто до бюджету майже втричі більше – 30,8 млн грн.
Загалом я задоволений фаховим рівнем працівників офісу. Зрештою, наведені вище результати нашої роботи свідчать самі про себе.
Ще одне. Навіть зважаючи на той факт, що посадовий оклад головного державного аудитора чи головного державного фінансового інспектора складає 5,5 тис. грн, у квітні цього року під час останнього конкурсу на посади державної служби, який проводився в офісі, на одну посаду претендувало до 7 осіб. Це дозволило вибрати найбільш кваліфікованих претендентів.
Які подальші плани і перспективи?
Якщо коротко – то це ефективний державний фінансовий контроль за найбільш ризиковими сферами економіки. Оскільки ми прагнемо не просто виявити фінансові порушення, а насамперед їм запобігти, особливу вагу має моніторинг і подальша перевірка публічних закупівель, контроль витрат бюджетних коштів на капітальне будівництво.
Розроблено та впроваджено в діяльність певні ІТ рішення для моніторингу процедур закупівель, які забезпечують повноту ревізійних дій та ефективний контроль у сфері закупівель. При цьому моніторинг наші працівники вже давно проводять без виходу на об’єкт, а цього року перейшли на дистанційну роботу. Впроваджено електронний документообіг та використання електронних документів.
Перспективи ж визначаються тим фактом, що ми маємо оперативно реагувати на економічні загрози державі, запобігати фінансовим порушенням, мінімально втручаючись у діяльність об’єкта контролю. Для цього на загальнодержавному рівні вже розроблено концепцію та підготовлено проєкт «E-Аудитор», включений до переліку 94 пріоритетних проєктів цифрової трансформації України.
На черзі втілення нової форми аудиту - IT аудит.
