Сьогодні, 20 червня, у християн східного обряду починається Петрівський піст, або Петрівка.
Початок Петрівки завжди припадає на перший після трійчанського тижня понеділок. Загалом це не дуже суворий піст і присвячений він двом первоверховним апостолам: Петру і Павлу, пам’ять яких звершується 12 липня – саме тоді й завершується Петрівка.
Роль Першоапостолів Петра і Павла в православ’ї дуже важлива, а тому і Петрів піст вважається одним з обов’язкових до виконання для істинно віруючого.
Історія і традиції Петрова посту
Перші згадки про цей пост датуються писаннями часів III століття, але тоді про святих Петра і Павла не говорили. Вважалося, що цього посту можна дотримуватися тим, хто з яких–небудь причин не зміг пройти Великий піст – великодній. У IV столітті Петро і Павло отримали статус одних і найбільш значущих християнських святих, тому і піст приурочили до їх дня пам'яті.
Як правильно харчуватися в Петрів піст
Згідно з легендою, Петро був сином рибалки, а тому в народі вважається покровителем рибалок. З цієї причини віруючим дозволено їсти рибу, але тільки не в середу і п'ятницю – в ці дні можна вживати тільки сиру їжу.
У свята, які випадають на період посту, господині дотримуються традицій і готують «рибники» – пироги з відповідною начинкою. У понеділок можна гарячу їжу без масла, а в інші дні – масло, рибу, морепродукти і гриби.
Українські традиції
У перший понеділок Петрівського посту відзначали Заговини на Петрівку, або ж Похорони Ярила.
Похорони Ярила символізують спадання плодючості землі й сонця, що спостерігається навесні й раннього літа. Ярило уособлював собою родючу силу весняного сонця і зображувався як парубок, що ходить ночами полями в білому покривалі з маково-хмелевим вінком, а в руках носить серп і дозрілі колоски жита й пшениці.
Жінки відзначають похорони Ярила веселими забавами, що мають назву "гонити шуліку". "Ганяли" їх, зазвичай, у шинку, де жінки гуляли, танцювали, співали сороміцьких пісень, але тільки цього дня. "На шуліку" не допускалися молоді дівчата, самотні чи овдовілі жінки, лише одружені.
Дівчата ж цього дня пускають на воду клечальні вінки, що їх виплели у перший день Зелених свят.
Вважається, що першого дня Петрівки відбуваються "звірячі ігри", тому в цей день до лісу ходити небезпечно. Свійських тварин на петрівські заговини годують краще, особливо корів.
Петрівка – на хліб голодівка
Відносно Петрівського посту на Поділлі побутує легенда, згідно з якою у давнину не було Петрівки і чоловіки щоденно ласували м'ясом, маслом, сметаною тощо, не знаючи міри. Їхні дружини занепокоєні таким станом, зібравшись і порадившись вирішили обмежити своїх чоловіків у скоромній їжі й установили Петрівський піст. При обговоренні цієї проблеми вони не зуміли дійти до згоди відносно постійності посту, а тому вирішили призначати його тривалість: від шести, п'яти тижнів до одного.
Як відомо, початок Петрівки залежить від Великодня, а кінець її завжди на Петра (12 липня), в зв'язку із цим коливалася і її тривалість: від 6 тижнів до І.
У порівнянні з Великим постом на Петрівку було більше послаблень. «Спасівка від Бога, а Петрівку баби вигадали, щоб сир та масло зібрать», говорять у народі. В деяких селах Львівщини, Кіровоградщини, наприклад, у Петрівку дехто постить перший і останній тиждень, а в Інші тижні постяться у вівторок, четвер, суботу і неділю, бо в цей період припадало багато важкої сільськогосподарської роботи. Безумовно, Петрівського посту не можна було дотримуватись без суттєвої шкоди для здоров'я (особливо, якщо він видавався затяжний— 6 тижнів), бо минулорічні запаси продуктів були вже вичерпані, а нового врожаю, окрім скороспілих овочів, ще не збирали. До того ж протягом віків виробилися звичаєві заборони копати картоплю до Спаса чи до Іллі, щоб забезпечити її добрий урожай: «Не шпортай бараболі до Івана, бо буде погана, а шпортай на Гіллі (Іллі), то буде тобі й свині», — говорять у с. Ярославка Хмельницької області.
З Петрівкою пов'язаний цілий цикл обрядових пісень, які називаються петрівочки. За традицією дівчата у перший день Петрівки пускають на воду клечальні вінки.
Джерела: Главком, Українські традиції
