Тиждень, який в народі отримав назву Масляна, або Масниця, в церковній традиції зветься Тижнем сирним, масляним, або Сирною седмицею.
Про це повідомляють у пресслужбі Православної церкви України.
Зазначається, що назва тижня пояснюється тим, що впродовж нього дозволяється вживання молочних продуктів (відтак, і сиру), а також яєць. До того ж цей тиждень є загальницею, тобто одноденних постів у середу і п’ятницю немає.
"Починається Сирна седмиця з Неділі м’ясопусної, а закінчується Неділею сиропусною, коли «відпускається сир» (тобто, добровільно християни відмовляються його вживати), адже далі настає період Великого посту, – йдеться в повідомленні.
У ПЦУ кажуть, що попри схожість щодо продуктів споживання, народна Масляна та Сирна седмиця дуже різняться за змістом та характером їх проведення:
"Якщо звичаї народної Масниці здебільшого спрямовані на веселощі, гуляння, загравання, пустощі й щедрі частування, то для вірян Сирна седмиця – це останній підготовчий тиждень до Великого посту, в який бажано увійти з миром і спокоєм у душі".
Наближаючись до Великого посту, під час Сирного тижня у храмах вже не звершується Таїнство шлюбу (вінчання). У середу та п'ятницю не служиться літургія. А з середи вже починають читати покаянну молитву преподобного Єфрема Сиріна.
Вірянам нагадують, що останній день Масляної – Неділя сиропусна, прощена.
"В цей день не лише за церковною, а й за народною традицією прийнято «прощатися» – просити у рідних і ближніх прощення за кривди чи гріхи, вчинені навмисно чи ненароком.Олекса Воропай в етнографічному нарисі «Звичаї нашого народу» фіксує також давню традицію у Прощену неділю відвідувати цвинтарі, щоби просити прощення у спочилих родичів. Такий звичай Церква теж вітає, нагадуючи, що спочилих рідних завжди можна вшанувати також молитвою і ділами милосердя", – додають там.
Нагадаємо, цьогорічний Великдень вважається раннім, адже припадає на 16 квітня. Тому Великий піст розпочнеться вже зовсім скоро – 27 лютого і триватиме до 15 квітня.
